Фотографії початку XX століття, на яких зображено Святопреображенський василіянський монастир, сьогодні є важливими свідченнями багатої історії і культурної спадщини цієї релігійної святині. Монастир, розташований біля села Підгора в Теребовлянському районі Тернопільської області, має численні назви в історичних джерелах — від Теребовлянського святого Спаса до Підгорянського монастиря. У документах також зустрічається назва Семенівський монастир, що походить від назви сусіднього села Семенів, яке здавна належало монастирю.
Святопреображенський монастир був не лише релігійною, а й оборонною фортецею, що відображалося в його архітектурі. Монастирські споруди включали укріплення, що мали практичне значення під час численних облог і нападів. Протягом століть монастир неодноразово зазнавав атак, зокрема турецьких, однак завдяки своїм міцним стінам і оборонним вежам витримував численні руйнівні обстріли.
Перегляньте також:
- Замок у Сидорові на фото 1890-х років: свідок історії та архітектурної спадщини
- Замкова каплиця в селі Баворів на фото 1875 року
Монастирська територія включала не тільки монастирську церкву, а й оборонні башти, келії та двоповерхову монастирську будівлю, що розташовувалася біля західної вежі. Ця будівля збереглася лише частково, і до початку XXI століття від неї залишились тільки фундаменти.
Одна з головних святинь монастиря — це ікона Божої Матері Теребовельської, яка, за переказами, захистила монастир від турецької навали. Ікона мала величезне релігійне значення для місцевих мешканців і паломників. У 1673 році вона була перенесена до Святоюрського собору у Львові, де перебуває і сьогодні.
Підгорянський монастир є пам’яткою архітектури національного значення, що підтверджує його величезну культурну та історичну цінність для України. Завдяки ретрофото початку XX століття, ми можемо не лише побачити, як виглядав монастир в той час, але й вивчити зміни, що відбулися в архітектурі та будівлях монастиря з часом.
Фотографії, зроблені більше ніж століття тому, зберігають важливі історичні моменти, коли монастир ще не зазнав руйнівних війн і часів, що призвели до значних пошкоджень будівель. Вони дають нам можливість відчути дух тієї епохи і краще зрозуміти, як цей монастир став одним із символів духовної та культурної спадщини України.