Рецепти стійкості: як цивільних у Тернополі вчать тримати психологічну оборону
- Опубліковано: Анастасія Квітковська
- —
- 5 Травня, 2026 о 21:59
Війна – це не лише про передову, а й про те, що відбувається всередині кожного з нас. Постійний стрес, «гойдалки» новин та втрати не обирають жертв за віком чи професією – вони б’ють по кожному. У таких умовах ментальне здоров’я перетворилося з «бажаного» на «життєво необхідне».
Понад три роки команда Центру готовності цивільних (ЦГЦ) у Тернополі працює над тим, аби людська тривога не переростала у безсилля, а ставала поштовхом до дії. Від перших місяців існування осередку психологічні навчання посіли одне з ключових місць у діяльності ЦГЦ, адже ментальна стійкість у час війни стала не менш важливою, ніж практичні навички безпеки.
Перегляньте також:
- Ощадбанк поширює освітню програму з безбар’єрності: у Тернополі відбувся тренінг для держслужбовців
- У Тернополі проведуть тренінг із серцево-легеневої реанімації
Це як перша медична допомога, але для психіки
Координатор тернопільського ЦГЦ Олександр Кикта виділяє три ключові етапи, через які пройшов запит громади на психологічну допомогу.
- Етап 1. «Психологічна перев’язка»: опанування гострого стресу
Коли війна увірвалася в життя, головним завданням було навчитися «виживати» в моменті. Перші тренінги були присвячені саме екстреній допомозі.
«Це як перша медична допомога, але для психіки», – пояснює Олександр.
Учасники вчилися розпізнавати симптоми перевантаження та опановувати техніки, що допомагають не «розсипатися» під час обстрілів чи трагічних звісток. Тренінги з управління стресом дали людям конкретний алгоритм: що робити, коли страх сковує тіло.
- Етап 2. Резильєнтність: як не просто вижити, а відновитися
З часом фокус змістився на витривалість – те, що експерти називають резильєнтність. Це здатність адаптуватися до змін і виходити з криз, не втрачаючи себе.
Тренінги «Плекаємо резильєнтність» чи «Як зберегти рівновагу, коли все змінюється» користувались попитом. Там учасники опановували методики, які допомагають зберігати внутрішній ресурс місяцями. Основний меседж наших спікерів простий: ментальне здоров’я – це особиста відповідальність. І це та зброя, яку маємо тримати напоготові щодня.
- Етап 3. Нова етика: комунікація з тими, хто повертається
Сьогодні найактуальнішим запитом є взаємодія з військовими та їхніми родинами. Суспільство вчиться заново розмовляти одне з одним, уникаючи травматичних тем та виявляючи щиру повагу.
У ЦГЦ Тернопіль на регулярній основі проводять навчання «Як спілкуватись з військовими, які повернулись з війни». І це зовсім не якісь чергові методичні лекції, а практичний посібник через розмову із фахівцем, психологом з того, як:
- розуміти унікальний досвід ветеранів та ветеранок;
- уникати токсичних чи «жалісливих» запитань;
- будувати містки довіри замість стін відчуження.
А тренінг “Коли чекаєш військового з війни” для родин військовослужбовців допомагає впоратися з великим емоційним навантаженням очікування. Ці два тренінги є авторськими – психолога Петра Воробця, то ми принагідно хочемо подякувати йому і усім психологам, із якими ми працювали за ці роки, за їх експертизу і фаховість.
Погляд експерта: від спокою до грамотності
Постійний спікер ЦГЦ Тернопіль, практикуючий психолог Петро Воробець, зазначає, що динаміка змін у запитах людей є дуже показовою. За роки послідовної співпраці з осередком він виокремив головні етапи цієї трансформації:
«Від початку нашої співпраці і до сьогоднішнього дня можна відслідкувати динаміку змін запитань людей, які хочуть бути психологічно готовими до реалій, які існують зараз в нашій державі. Якщо на початку ми більше обговорювали збереження спокою та підтримку тих, хто лише йшов на службу, то зараз критично важливим стало психологічне супроводження цивільних у спілкуванні з військовими, які повернулися через поранення чи з інших причин», — зазначає Петро Воробець.
Сьогодні питанням номер один для сімей стало те, як будувати стосунки “дружина-чоловік-дитина”. Психолог підкреслює, що кількість відвідувачів, які прагнуть розвивати свою грамотність, постійно збільшується:
«Багато людей приходять на постійній основі на різні тренінги. Багато хто після групових занять звертається з особистими питаннями, що дозволяє їм формувати стійкість у житті загалом. Я вдячний Центру готовності цивільних за таку платформу, яку вони створили для цивільних і за їхнє розуміння актуальності психологічного супроводження на сьогоднішній день».
Живий досвід: теорія, що стає дією
Найкраще результати навчання видно через історії самих учасників. Для когось тренінг став способом опанувати власну паніку, а для когось – інструментом для порозуміння з оточуючими.
Ділиться Аліна, учасниця тренінгу «Інструменти самодопомоги в часі стресу»: «Раніше я намагалася “просто пережити” стрес, не маючи жодних інструментів. На тренінгу нам дали прості техніки: як заспокоїтись у моменті, як повернути контроль над тілом. Найцінніше – усвідомлення, що самодопомога не означає слабкість. Нещодавно я потрапила в напружену ситуацію і замість паніки застосувала техніку дихання. Це спрацювало: я змогла адекватно відреагувати».
Дарина, учасниця тренінгу про комунікацію з військовими, описує свій досвід: «Я обрала тренінг, бо все частіше перетинаюсь із військовими. Головна думка, яку я винесла: “не жаліти та не причиняти добро без згоди”. Майже зразу мала нагоду перевірити це на практиці у поїзді. У купе зайшов військовий з ампутацією руки. Сусідка почала нав’язливо йому допомагати, чим ставила чоловіка в незручне становище. Я ж, згадавши поради психолога, просто ввічливо запитала, чи потрібна допомога, а потім запропонувала чаю. Ми проговорили кілька годин. Це був приклад того, як теорія миттєво закріпилася дією».
Досвід тернопільського Центру готовності цивільних доводить: українці не безсилі перед обличчям стресу. Психологічна підготовка – це такий самий елемент оборони країни, як і вміння поводитися зі зброєю. Бо перемагає той, хто має силу вистояти не лише фізично, а й ментально.
Анастасія Квітковська.
Фото авторки.
