Божа Матір врятувала захисників Теребовлянської фортеці

Опубліковано:
28 Квітня, 2015 о 19:00

Час виникнення чудотворних ікон на Русі сягає ще княжої доби. Найбільш відомими і шанованими серед них є образи Богородиці, вкриті ореолом слави свого незвичайного з’явлення, чудесного зцілення недужих та нещасних і святого покровительства перед негодами земного життя.

 



Дуже давню, цікаву і славну історію, підкріплену літописними джерелами, має чудотворний образ Матері Божої Теребовлянської. Дата його появи належить до першої половини сімнадцятого століття. У 1674 році, після спустошення Галицького Поділля турками, чудодійну Теребовлянську ікону, яка перебувала тоді у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці на території Підгорянського монастиря, що біля Теребовлі, з ініціативи єпископа Йосипа Шумлянського було перенесено до Львова.

 

Спершу чудотворний образ помістили у дерев’яній церкві, а згодом єпископ Шумлянський побудував тут спеціально для цієї ікони велику каплицю, де розмістив її у гарному престолі. На цьому ж місці у 1746 році львівський єпископ Анатолій Шептицький розпочав будівництво сучасного кафедрального собору св. Юра, а його наступник Лев Шептицький завершив.

 

З того часу Теребовлянська ікона Божої Матері займає постійне і почесне місце у новозведеному митрополичому храмі на Святоюрській горі. Були, правда, часи, коли ікону забрали до музею атеїзму (після приходу більшовиків і розгрому греко-католицької церкви). Але тепер вона знову на своєму місці — у вівтарі митрополичого собору св. Юра. Саме такою є достовірна історія чудодійного образу Пречистої Діви Марії Теребовлянської. Проте має вона і низку різноманітних доповнень у багатьох легендах та переказах.

 

Детальніше хотілося б розповісти про дива чудотворного образу. Одне з перших див із Теребовлянською іконою сталося у 1663 році, коли вона заплакала над гіркою долею українського люду, що терпів від частих нападів турків і татар та знущань польських поневолювачів. Свідками плачу були сотні віруючих, місцеві монахи, а також королівський ротмістр Іван Соловський разом зі своєю ротою. Своє зізнання він склав під присягою.

 

У 1672 році турецький султан Магомед четвертий здобув Кам’янець-Подільський, жорстоко розправившись із місцевим населенням та понищивши християнські церкви. Наступного року турки вирушили на Теребовлю. Мешканці міста поспішили заховатися за мурами замку. Прийшли туди і ченці монастиря оо. Василіян, прихопивши із собою деякі монастирські цінності і чудотворну ікону Пречистої Діви Марії.

 

Коли багатоденний опір теребовлянців перед переважаючою силою ворога почав пригасати, туркам вдалося підійти до фортеці і закласти порохові міни під її стіни. Страх і розпач охопив охоронців перед загрозою неминучої смерті. Але ченці винесли ікону і встановили її посеред замкового подвір’я. Люди впали на коліна і у щирій молитві просили заступництва та порятунку в Цариці неба і землі.

 

І сталося диво! Пролунали вибухи запалених порохових бочок, але мури залишились неушкодженими, а вогняна хвиля величезної ударної сили, відбившись від замкових стін, вмить поклала трупом турецьку облогу. Перелякані вцілілі бусурмани кинулися врозтіч. Кажуть, самі турки розповідали всім, що на власні очі бачили, як по замкових мурах у світлій ризі ходила Пречиста Діва і відвертала від захисників фортеці ворожі стріли та кулі.

 

З того часу ще більша слава про чудотворну Матір Божу Теребовлянську поширилася по всій Україні. До Теребовлі почали прибувати десятки тисяч християн, щоб під могутнім покровом Пресвятої Богородиці знайти для себе поміч і опіку у потребах і нещастях.

 

Великим шанувальником чудотворної ікони був тодішній львівський єпископ Йосип Шумлянський. Не раз він через молитву віддавав себе під опіку Матінки Божої Теребовлянської і завжди знаходив у неї щире і ласкаве заступництво. Двічі Пречиста Діва рятувала єпископа від реальної загрози смерті.

 

У 1704 році під час облоги Львова шведами Теребовлянська ікона почала плакати. Про це доповіли шведському генералу Штембоку. Він вислав свого комісара Густава Жолдана разом із секретарем, щоб встановили істину. Ті оглянули ікону й доповіли генералові, що ікона справді плаче. Генерал відразу дав наказ припинити облогу міста і відступити.

 

Минуло понад 380 років з того часу, як дорогоцінна реліквія покинула Теребовлю і нині є справжньою перлиною серед мистецького оздоблення кафедрального храму св. Юра. Вона і досі вражає своєю неповторною красою і духовною величчю.

 

Руслана Цицюра.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
“Іскра проскакує значно швидше”: помічник капелана з Тернопільщини Степан Хміль про службу
20:15, 18 Липня, 2024

“Іскра проскакує значно швидше”: помічник капелана з Тернопільщини Степан Хміль про службу

Блоги

ТОП новини тернопільщини: