Об’єднання громад: благо чи «троянський кінь» старого режиму?

Опубліковано:
11 Червня, 2015 о 12:00

На Тернопільщині презентували перспективний план об’єднання територіальних громад. За цим документом матимемо 35 громад, кожна з них буде мати свою виборну владу, бюджет і право ним розпоряджатися, разом з тим і нестиме відповідальність сама за себе. Ця реформа – не просто зміна територіального устрою, а  крок до децентралізації, переконують автори нововведень. Та чим далі просувається робота над об’єднанням, тим більше виникає запитань. Більше того, ненароком можемо реалізувати плани Азарова і знищити село…

 



З п’ятьох рівнів управління зникнуть два

4 березня цього року набрав чинності Закон «Про добровільне обєднання територіальних громад». Його метою є децентралізація системи управління державою: більше прав і повноважень на місцях, менше справ вирішуватиметься через Київ.

– У п’ятирівневій системі управління цією реформою викидають два рівні: сільські ради і райдержадміністрації. Таким чином виходимо на прямі міжбюджетні стосунки: об’єднана територіальна громада і центр Київ, сільським громадам не потрібно буде «пропускати» бюджети через РДА, – пояснює керівник Офісу реформ у Тернопільській області Віктор Литвинчук. – Для цього змінено порядок нарахування податків і відповідно формування місцевих бюджетів.

Заступник голови ОДА Іван Бабійчук вважає, що від реформування виграє насамперед пересічний житель громади.

– Кабмін пропонує громадам обєднатися, щоб стати самодостатніми, ефективно вирішувати проблеми, які є на певній території, і на високому рівні надавати послуги місцевим мешканцям. Громада сама вирішуватиме, яка влада їй потрібна, які структури працюватимуть на її території, що і як фінансувати, яких інвесторів кликати і так далі. Не буде таких випадків, коли в районі працює відділ ветеринарії із трьох осіб, а у фермерських господарствах району зареєстровано лише сім корів, – ілюструє високопосадовець.

Ще два завдання об’єднання – скоротити кількість чиновників і, як наслідок, зменшити корупцію та врегулювати систему надання адміністративних послуг. Простіше кажучи, щоб отримати довідку, селянину не доведеться йти в сільську раду, а потім їхати в район, а одразу добиратися в адмінцентр, який має бути не далі, ніж за 25 км від поселення.

Примусова колективізація по-новому

Представники влади не приховують, що зміни мають на меті і вирівняти розвиток територій. Громади матимуть однакові права з містами обласного значення: кожна з них отримує від держави відповідне фінансування і приймає рішення, як використати ці кошти. Вирівнювання відбуватиметься і за рахунок того, що громади матимуть об’єднаний бюджет: чи то багате село з мільйонними доходами, чи бідний хутір – гроші віддавай до спільної казни. Правда, це вже нагадує примусову колективізацію і викликає тривогу в жителів багатих населених пунктів, особливо тих, які не стали центрами громад. Люди не хочуть віддавати свої бюджети в центр і натомість отримувати крихти.

– Я хочу заспокоїти громадян населених пунктів, які не стануть центрами громад: ваші інтереси представлятимуть старости і депутати у виконкомах і радах територіальних громад. Інше питання, щоб община відповідально підійшла до вибору старости, це має бути ініціативна людина. Об’єднана громада теж матиме свого керівника, якого обиратимуть усі населені пункти у її складі, – каже голова обласного відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, сільський голова Байківців Анатолій Кулик.

Пан Кулик схвалює проведення реформи, наголошуючи, що тепер не доведеться просити коштів через район та область, а самим ефективно вирішувати проблеми на місцях. Байківці хоч і заможне село, але не протидіє об’єднанню з сусідніми поселеннями: розуміють, що останні потребують підтримки.

Як стало відомо «Номер один», при поділі нашої області на перспективні громади не було обраховано, яким бюджетом володітиме кожна із них за новими податковими правилами. Такі розрахунки зараз зробити дуже непросто, тож вирівнювання за доходами можна поставити під великий знак питання. Тоді як фінансова спроможність мала би  бути ключовим принципом реформи.

Добровільне об’єднання – «шлюб за розрахунком»

Якщо громади об’єднаються, отримають більше податкових надходжень, ніж нині мають сільради, субвенції, гроші з Фонду регіонального розвитку на інфраструктуру та інші «заохочувальні» преференції.

Анатолій Кулик розповідає про новий розподіл податків:

– У минулому році сільські ради отримували 25% від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), цього року ці надходження забрали зовсім. Після об’єднання громади отримуватимуть 60% від ПДФО. Також у бюджет тергромади йтиме 5% від реалізації підакцизних товарів, плата за землю, за нерухоме і рухоме майно. Об’єднана громада має можливість за рахунок приведення до норми нормативно-грошової оцінки землі збільшити свій податок за землю. Такий досвід мають Байківці: за п’ять років збільшили земельні надходження із 200 тисяч гривень до 1 мільйона 700 тисяч.

Важливий момент у податковому «перекроюванні» – ПДФО сплачуватиметься не за місцем реєстрації підприємства, а за місцем фактичної діяльності. Таким чином вдасться уникнути колізій, коли підприємство працює в нашій області, а платить податки у Київ, бо там зареєстроване.

Реалізуючи реформу добровільного об’єднання громад, Тернопільська ОДА наголошує на добровільності процесу. Теоретично село чи місто може залишитися саме по собі і жити за нинішніми правилами. Але практично вижити таке село чи містечко не зможе. Громада не зможе отримати надходження від ПДФО, яке так вчасно виключили з сільських бюджетів, субвенцій від держави тощо. Крім того, не буде кому надавати адміністративні, соціальні послуги людям, що зараз роблять у районах. Тож поселення-одиночка довго не протягне, тому громади змушені вступати у «шлюб за розрахунком» – «добровільно» об’єднуватися.

Нині на Тернопільщині зупинилися на створенні 35 територіальних громад. До такої цифри дійшли нелегкою працею, кажуть в ОДА. Робоча група із 50 осіб спершу визначила 26 населених пунктів, які обов’язково будуть центрами, потім ще 26 потенційних, із них вибрали 35. Хоча охочі стати центрами залишаються, робити громади дрібними посадовці вважають невдалою ідеєю: чим більше територіальних об’єднань, тим більше чиновників і бюджетних структур діятиме на територіях.

Перспективний план ТОДА вже презентувала в Міністерстві регіонального розвитку й отримала схвальні відгуки. Областям, в яких була надто велика кількість громад, плани завернули, розповідає Віктор Литвинчук. Чиновник наголошує, що потрібно затвердити план якомога швидше, щоб отримати гроші з бюджету на їх розвиток, інакше кошти дістануться іншим регіонам. Сума державної допомоги – 102 мільйони гривень.

Через урбанізацію поскуповують землі?

Поки багаті поселення побоюються за свої кошти, малі незаможні села журяться іншим. Якщо всі повноваження і структури зосередяться в адміністративному центрі, селяни почнуть мігрувати туди. Нема гарантії, що завтра, організувавши доїзд до центру, в селі не закриють школу чи садочок, клуб, амбулаторію. Те, що держава залишає за собою фінансування шкіл та медичних закладів, ситуацію не дуже врятує. Тож села через недовгий період часу почнуть «вимирати».

За однією із версій, у країні хочуть пришвидшити процес урбанізації. В концепції територіального реформування Юрія Ганущака простежується наголос на двох болючих моментах: по-перше, села старіють і вимирають, по-друге, зменшується зайнятість сільського населення. На противагу Європі, в Україні велика частка сіл і сільського населення порівняно з міським. У світі зайнятість населення в АПК на своїй території коливається від 4 до 10%, у нас – 40 – 50%, але показник постійно зменшується. Роботи на селі не стає в тому числі завдяки великим агропідприємствам, які з кожним роком механізують і автоматизують с/г процеси. Виробництва готової продукції на місцях немає, агрогігантам вигідніше продавати сировину. Тож постає дилема: реанімувати село чи підштовхнути до краху? Піднімати села, судячи з останніх нововведень, ніхто не збирається, тож простіше їх ліквідувати. Але вбити ніжно – заманивши у сіті популярної реформи. Чи готове українське суспільство до зникнення сіл, слід було відкрито обговорити, обрахувати плюси і мінуси, але поки що усе завуальовано і схоже на змову.

 

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
Анастасія Шмир
17:13, 15 Липня, 2024

“Хочу знайти свого чоловіка”, – дружини зниклого безвісти військового з Тернополя

Блоги

ТОП новини тернопільщини: