Історію самотньої бабці, що живе у Тернополі і потребує підтримки розповіла Маріанна Ваврійчук. Старенька із Теребовлі, їй 85 років, родини немає. У неї обманом відібрали квартиру. Тепер вона щодня приходить до кав’ярні поблизу ТЦ «Орнава», ні у кого нічого не просить, але від допомоги не відмовляється.
– Давайте хоча б деколи піднімати очі з телефонів, можливо в такі моменти ми можемо бути комусь дійсно життєво необхідними. Це Буранич Марія Миколаївна,1934 року народження. Каже, що з Теребовлі. Коли питаю,чи може її хтось там знати, відповідає, що всі вже мабуть на тому світі. Розказує, що 18 років попрацювала «на кондитерському»…
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Не вперше бачу її біля ТЦ «Орнава», завжди сидить коло «Франсуа» і ніколи ні в кого нічого не просить! Просто сидить, схиливши голову і дивлячись в землю, – пише Маріанна Ваврійчук.
Доля не пошкодував Марію Миколаївну і вона піддалася впливу шахраїв, котрі відібрали у неї все.
– З короткої розмови зрозуміла, що з живих родичів вже нікого не має, без дітей, квартиру відібрали шахрайським способом декілька років тому шарлатани, які зазомбували пані Марію, скориставшись її набожністю і любов’ю до Бога, нібито на релігійні потреби. Теж саме прокручували з її пенсією. При ситуації, яка склалася, пані Марії дозволяли «жити» у її ж квартирі, але у якості «безхатька», не годували, змушували спати на підлозі, не дозволяли користуватись водою, газом.
Тож тернополянка закликає людей, що бачитимуть бабусю, не минати її, а допомогти хоч чимось при нагоді.
– Друзі, прошу, коли будете проходити тими краями, пошукайте її очима. Вона адекватна, привітна і дуже сором’язлива старулька. Підійдіть і просто спитайте, що їй потрібно найбільше на даний момент. У мене вона попросила просто води, бо сиділа декілька годин, тепло вдягнута на пекучому сонці. Я купила їй найнеобхідніші продукти, при цьому вона коригувала мене, підказуючи, що хліб і молоко в неї є, олію заборонила купувати, бо вона дуже дорога, а от від масла не відмовилася б. Я купила, все, що вважала за потрібне.
Поки ми з нею говорили, до неї підійшла ще одна жіночка, яка вже добре знала її і її життєву історію,і теж принесла продукти. Пані Марія каже, що так і живе. Приїжджає маршруткою з Дружби і сидить біля «Франсуа» поки є сили. Сидить і молиться Богу, щоб сьогодні послав їй хороших людей. А коли бувають голодні дні, каже, що все одно молиться, дякує, що жива і просить Бога за наступний день, аби був кращим. Прошу всіх!
Одна, не випита вами чашка кави, може бути чиєюсь єдиною їжею за добу! – закликає Маріанна Ваврійчук.
