В Турильче (село у Борщівському районі) варто приїхати заради костелу св. Яна Непомука (відомому як Петропавлівський), – пише Тернопіль наживо.
Так, дійсно, в кожному селі навколо збереглися старі римо-католицькі храми, та костел в Турильчому – найгарніший. Щоправда, жодна фотографія не передасть вам відчуття його величі. Треба лише їхати і дивитися! Тим більш, умови дозволяють.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Читайте також
Село хоч і не на трасі, але дорога до нього гарна: це та, що веде зі Скали-Подільської через Нивру на Гермаківку. Турильче вперше згадується в письмових джерелах у 1462 році. За півтисячоліття своєї історії село ні чим особливим не виділялося серед інших сіл Борщівщини. Входило до складу маєтків Сатанівського ключа, власниками якого були Синявські, а згодом – Чарторийські і Любомирські. Наприкінці XVIII століття перейшло до Потоцьких, які незабаром продали Турильче родині Івановських, у власності яких село перебувало до трагедії 1939 року.
В серединні XIX століття Івановські спорудили в селі скромний двоповерховий палац, які був зруйнований за Першої світової війни. Його рештки ще можна було побачити напередодні Другої світової. У 1935 році на парафії, куди входили також села Вербівка, Пилипче, Слобідка та Трійця, було 950 греко-католиків, 501 римо-католик та 50 євреїв. Тепер у Турильчому проживають 685 дорослих осіб, з яких греко-католиків – тільки 39. Костел в Турильчому постав у 1871 році. Для маленького села з населенням трохи більше 700 мешканців храм виглядає досить великим. І величним одночасно. Шкода лише, що від тої величі з кожним роком залишається все менше і менше. Служба в храмі не правиться з часів війни. Попасти в середину можна як через відчинений центральний портал, так і з бокового ходу через захристя. Збереглися залишки амвону, і ніші для ікон. А ось дах, напевне, незабаром завалиться.
За інформацією від Сергія Каліберда -… “цей костьол мав им’я св. Яна Непомука, був освячений у 1872 р. Тернопільська обл., Борщівський повіт, Язловецький деканат, згідно шематизму. В костьолі був орган львівського майстра Яна Слівінського, побудований десь у 1878-1879 роках… От хорів в костелі ничого не залишилось, так що яким мав би бути орган даже не можливо уявити
P.S. Виходячи з пошуку в польському сегменті даних по костьолах, освяченим на честь св. Яна Непомука, костел таки носить ім’я цього святого, не дивлячись на фігури Петра і Павла на фасаді.”…Neogotycki kościół parafialny pod wezwaniem Jana Nepomucena, fundacji Jana Starzeńskiego, zbudowany w 1871 roku, wzniesiony z kamiennych ciosów na planie prostokąta. Po 1945 roku zamknięty, obecnie nieużytkowany i zdewastowany. Nie wiadomo, czy wewnątrz zachował się jakiś wizerunek Jana N. Na fasadzie umieszczono kilka rzeźb, ale żadna z nich najprawdopodobniej nie jest Janem…”
