Унікальний археологічний музей планують створити у селі Чернелів Руський неподалік Тернополя на території могильника Черняхівської культури початку ІІІ – початку V століть.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
– Задум створити музей на місці розкопок могильника Черняхівської культури виношував ще його багатолітній дослідник Ігор Герета. Тож це його ідея. Я тільки висловлюю підтримку її втілення, – розповів голова обладміністрації Степан Барна. – Плануємо наступного року розпочати роботи.
Архітектори уже розробили концепцію майбутнього музею. Площа земельної ділянки, необхідної для комплексу, – 1,018 га. Під забудову має піти 1380 кв. м.
– Наша концепція археологічного музею у Чернелеві Руському передбачає декілька частин. Це зона транзиту з виставками предметів побуту Черняхівської культури, зал із похованнями звичайних людей, зал із князівськими похованнями і відтворення могил під відкритим небом, – розповідає провідний архітектор “Архітектурної майстерні Юрія Вербовецького” Тетяна Онищук. – Музей стоятиме на горі, що є дуже ефектним. Нашою концепцією передбачено, окрім експозицій оглядові майданчики, кафе, центр археології з лабораторіями, конференц-залом, залом імені Ігоря Герети.
На території музею архітектори запланували навіть відтворення календаря Черняхівської культури за зразком того, що був знайдений на ритуальній чаші у селі Лепесівка на Волині. У музеї календар зобразять у вигляді колової доріжки у зоні відпочинку.
Голова обладміністрації говорить, що Тернопільщина своїми силами такий масштабний проект одразу не потягне.
– Проект від архітекторів передбачає витрати на декілька десятків мільйонів гривень, і без зовнішніх коштів його втілити складно. Його можна назвати проектом-перспективою, – говорить Степан Барна. – Якщо показники області будуть такими, як ми фіксуємо тепер, то наступного року можна буде виділити 200-300 тис. грн на створення у Чернелеві Руському скансену як філії обласного краєзнавчого музею.
Створення філії, а не окремого музею, за його словами, буде економнішим.
– Утім, Зарваниця також починалася з однієї каплички. Головне – розвивати там інфраструктуру, – каже пан Барна. – Усе залежить від того, чи буде зацікавлення відвідувачів новим музеєм.
Тернопільський археолог Богдан Строцень брав участь і дослідженнях могильника у Чернелеві Руському протягом 1973-1980 років і з тих же часів досі вивчає Черняхівську культуру. Він вважає, що музей створювати потрібно, а втілення ідеї залежатиме від її популяризації в Україні та за кордоном. Чоловік – один із тих, хто займається промоцією створення музею.
– Черняхівський могильник у Чернелеві-Руському унікальний як найбільше досліджений на всій Правобережній Україні. У ньому представлені всі етапи Черняхівської культури. Проект музею передбачає використання сучасних технологій, виставки, фестивалі, тематичні екскурсії та відкриті уроки, заняття експериментальною археологією.
Щодо грошей, то страшною виглядає тільки кінцева сума, необхідна на втілення проекту, наголошує пан Строцень.
– Наприклад, у Замості нещодавно відкрили музей зброї – дорогий проект. Але міська влада виділила на нього тільки 20% коштів. Решту необхідного залучили через єврогранти, – продовжує археолог. – Наразі пам’ятка у Чернелеві Руському, як кажуть, широко відома у вузьких колах. Її потрібно популяризувати, передусім через виставки в Україні і особливо за кордоном. Тоді ми також зможемо залучати гроші від грантів. Задуми щодо цього вже є. Але потрібне розпорядження голови обладміністрації для начальника облуправління культури, який також знає про проект і підтримує його.
Зрештою, археологічний музей буде корисний для іміджу Тернопільщини і всієї України, продовжує Богдан Строцень.
– Ми зможемо показати всьому світу, що нам не потрібно щось вигадувати і натягувати факти – наша історія дуже давня і тісно пов’язана з історією Європи, а не Азії, – говорить він.
