Професор Стефан Хміль: «Відродження української нації – пріоритет роботи мережі наших медичних центрів»

Опубліковано:
16 Березня, 2024

Професор Хміль Стефан Володимирович, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор кафедри акушерства та гінекології № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, лікар акушер-гінеколог вищої категорії, репродуктолог. Автор понад 350 наукових робіт, 25 патентів на винаходи. Розробник унікальних програм з лікування безпліддя. Підготував 14 кандидатів медичних наук, 1 доктора медичних наук. Автор 4 монографій, 15 підручників, у тому числі: першого в Україні підручника з гінекології на українській та англійській мовах для вузів, першого електронного підручника з гінекології з докладним описом і демонстрацією оперативного лікування. Вiце-президент Європейської асоціації FEMS м. Париж, Франція. Президент Всеукраїнської асоціації менопаузи та репродуктивного здоров’я жiнки. Член Європейської асоціації репродукції людини та ембріології (ESHRE). Член Української асоціації репродуктивної медицини (УАРМ).

null

Він зустрічає нас усміхнений, щирий, дещо втомлений, адже веде дуже активний спосіб життя: прийом пацієнтів у клініках Тернополя та Львова, оперативні втручання, виїзні консультації у Кракові, участь у наукових конференціях, робота на кафедрі з студентами, аспірантами та інтернами, а також безліч адміністративних питань, реалізація численних проєктів тут, у рідному Тернополі. І один із них – відкриття новітнього сучасного медичного центру по вулиці Бережанській, 44 Б.

– Я щасливий, коли мої мрії здійснюються. Щасливий, коли розумію, що ми запустили проєкт, на реалізацію якого було витрачено чимало часу, докладено багато зусиль і моїх особистих, і моєї сім’ї та команди, – саме так про відкриття нового медичного центру каже його власник, професор Стефан Хміль, засновник мережі топових клінік репродуктивної медицини на заході України. І додає, що це не останній етап у реалізації цього грандіозного проєкту – проєкту, який професор Стефан Хміль розпочав у Тернополі в 2006 році. На той момент це була одна з перших приватних клінік, де втілювалися новітні технології. Тут можна було запланувати візит, скориставшись можливістю попереднього запису, можна було отримати всі необхідні послуги в межах одного кабінету. Маючи можливість проходити стажування в кращих клініках Європи, тоді молодий професор мав заповітну мрію – щоб в Україні пацієнти могли отримувати послуги за європейськими стандартами.

Першу клініку репродуктивної медицини було відкрито у Тернополі. І відтоді тисячі пар не лише з України, але й з-за кордону стали щасливими батьками. Згодом з європейським рівнем надання послуг змогли познайомитися і львів’яни, адже у 2016 році професор Стефан Хміль відкрив новий медичний центр у Львові та ще одну клініку в Тернополі, яка спеціалізується на амбулаторному веденні вагітності протягом усіх триместрів, післяпологовій реабілітації та естетичній гінекології. Тепер це мережа клінік, сучасний масштабний простір жіночого здоров’я і краси.

Наприкінці минулого року, після масштабування, у Тернополі відчинила двері ще одна Клініка професора Стефана Хміля – сучасна клініка репродуктивної медицини. Серед основних напрямків медичного закладу – діагностика та лікування всіх форм жіночого та чоловічого безпліддя із застосуванням методик допоміжних репродуктивних технологій, ультразвукове обстеження на апаратах експертного класу, а також – потужний напрямок – хірургія одного дня. Втім масштабування медичного центру продовжується і попереду запуск ще двох поверхів, розширення спектру послуг, залучення нових спеціалістів у команду.

– Ми маємо досвід і необхідні технології, аби допомагати пацієнтам із безпліддям різної складності, від найпростіших випадків до таких, що вимагають особливого підходу. Практично усім, хто до нас звертається, ми можемо допомогти стати щасливими батьками, – розповідає Стефан Хміль.

У клініці працюють лікарі різних спеціальностей: акушери-гінекологи, в тому числі дитячий гінеколог та онкогінеколог, репродуктологи та урологи-андрологи, лікарі ультразвукової діагностики, лікарі пренатальної діагностики із сертифікацією FMF. Також ведуть прийом вузькопрофільні спеціалісти: лікар-терапевт, мамолог, ендокринолог, невропатолог, генетик і багато інших. І всі ці фахівці працюють з парами та вагітними жінками. Усі наші медичні центри мають вищу акредитаційну категорію, і пацієнти можуть бути впевнені, що отримають якісну допомогу за оптимальною ціною. До слова, медичний заклад отримав перемогу усьоме поспіль у номінації «Медичні послуги» в конкурсі Народний бренд.

– Стефане Володимировичу, тобто війна не стала перешкодою на шляху ваших планів? 

– Війна внесла свої корективи у нашу роботу. Як і для кожного з нас, ранок 24 лютого став для мене переломним моментом у житті. Оговтавшись від першого шоку, я одразу прийняв рішення про те, що наші клініки продовжать свою роботу попри все. Ми знаходимось у більш безпечній частині України, тому нашою задачею стало прийняти всіх, хто потребував допомоги.

По-перше, це колеги. Репродуктивним клінікам, що були у зоні ризику, ми надали приміщення для роботи та розміщення їх кріобанків, адже цей генетичний скарб треба було зберегти понад усе.

По-друге, це пацієнти. Протокол ЕКЗ зупинити неможливо, якщо пацієнтка вже почала стимуляцію. Тому наші лікарі приймали пацієнтів з усіх куточків країни. Ми були на зв’язку з їх лікарями та продовжували ведення протоколів. 

Адже прагнення допомагати людям – це найперша мотивація моя та моєї команди у нашій професійній діяльності. То чи могли ми ігнорувати надскладну ситуацію в країні, коли під загрозою не лише суверенність і територіальна цілісність нашої держави, а й майбутнє усього народу. Цвіт нації гине від ворожої навали, ворог руйнує мальовничі міста та села України. Серце щемить за кожного українця та українку, за кожну дитину, які постраждали у цій війні. А, розуміючи усю серйозність з медичної точки зору, ми не могли залишитись осторонь.

Саме тому ми прийняли рішення запровадити соціальний проєкт на підтримку наших захисників, що повноцінно діє вже півтора роки у мережі медичних центрів “Клініка професора Стефана Хміля” у Тернополі та Львові. 

Ми завжди готові допомагати і підтримувати тих, хто дає можливість працювати, хто відстоює нашу Незалежність та Свободу.

– Відколи ця програма діє і скільки станом на сьогодні до вас звернулось захисників і захисниць України?

– За період дії проєкту, а розпочали ми його весною 2022 року, до нас звернулося більше 500 родин військових, більша частина з яких уже розпочали лікування або вже й закінчили програму ЕКЗ. Нові звернення продовжуємо отримувати щодня.

Обробляємо запити, телефонні дзвінки, плануємо візити у Тернополі та Львові. З цього приводу також провели виїзні консультації у різних містах України та у Кракові. Кожен випадок унікальний та цінний для нас. Маємо багато вагітних і породіль, які тішать нас повідомленнями з пологових будинків, де народилось їхнє щастя. Для мене це величезна гордість, що своєю роботою я можу віддячити нашим захисникам і допомогти у відродженні нації справжніх українців! 

– Яке майбутнє у цього проєкту? Чи довго він триватиме? 

– Я маю щире бажання допомогти якомога більшій кількості українців. Проте, ще дужче хочу, аби війна закінчилась нашою перемогою у найшвидші терміни. Ми віримо в ЗСУ та продовжуємо їх підтримувати – незламною вірою та молитвами, інформаційним поширенням у соціальних мережах, матеріально за допомогою регулярних пожертвувань у благодійні фонди, залученістю у волонтерські збори.

Наразі ми не ставимо кінцевого терміну для проєкту. Поки маємо змогу і є потреба – ми допомагаємо. Саме тому для нас важливо активно поширювати інформацію про проєкт серед населення. Вдячний за можливість розповісти про нашу соціальну ініціативу на сторінках вашого видання.

– Як ми знаємо, клініка має власний кріобанк і ви також проводите безкоштовну кріоконсервацію біологічного матеріалу для військовослужбовців ЗСУ. Розкажіть детальніше про це.

– Так, у наших клініках є обладнані кріосховища. Кріоконсервування – це спосіб призупинення біологічних процесів у клітинах під впливом низьких температур. Весь біоматеріал ми зберігаємо у спеціальних посудинах – дьюарах, в яких цілодобово підтримується необхідна температура. Статеві клітини та ембріони спершу обробляють кріопротекторами – спеціальними речовинами, які захищають живі клітини від згубного впливу навколишнього середовища. Далі швидко заморожують для подальшого зберігання при температурі -196 °С. Після відігрівання клітини зберігають життєдіяльність. Таким чином можна відтермінувати батьківство, але зберегти при цьому якість генетичного матеріалу гамет, тобто власних статевих клітин.

Для захисників і захисниць ця можливість не лише актуальна, а в ряді випадків життєво необхідна. Починаючи з 2014 року, а особливо зараз, після початку повномасштабного вторгнення, запити до репродуктологів стосовно заморозки біологічного матеріалу дійсно зросли. Бійці ЗСУ звертаються у репродуктивні клініки, центри, відділення лікарень з таким запитом як кріоконсервація сперматозоїдів та яйцеклітин. 

Чоловіки та жінки здають біологічний матеріал і продовжують воювати з упевненістю, що умови війни не стануть на заваді планам і мріям про поповнення сім’ї. Статистика говорить, що травми репродуктивної системи становлять до 10 % усіх поранень військовослужбовців. У 96-98 % випадків таких травм зазнають чоловіки, але є і жінки, в яких військові травми стосуються репродуктивної системи, не кажучи вже про аменорею військового часу. Серед цих травм до 36 % таких, котрі дуже серйозно чи незворотно впливають на репродуктивний потенціал.

Стрес, перевантаження, переохолодження, порушення харчування – все це провокує зміни сперматогенезу в чоловіків, а у жінок впливає на якість яйцеклітин, відповідно. Тому що, уявіть собі, кожен сперматозоїд чи яйцеклітина несуть у собі величезну кількість генетичної інформації всіх попередніх поколінь. Це тисячі й тисячі генів. І ось такі чинники, або ж навіть банальне куріння, вживання алкоголю мають на них вплив.

Окрім того, є багато травм репродуктивної системи, травм статевих органів, які надалі унеможливлюють нормальне вироблення, дозрівання ні яйцеклітини, ні сперматозоїдів. І тому для наших захисників і захисниць дуже важливо заморозити біологічний матеріал.

– Стефане Володимировичу, а що б ви як досвідчений фахівець порадили нашим читачам, які бояться планувати вагітність у такий непростий час. Адже ніхто не може знати, скільки ця війна ще триватиме. Як довго можна відкладати народження дитини?

– Моя вам порада – не відкладайте мрію про батьківство! У сучасному світі жінка може виглядати молодою і доглянутою, але її репродуктивний вік – обмежений. Зважаючи на умови навколишнього середовища, хронічний стрес, у тому числі через війну, несприятливу екологію, інші соціальні фактори репродуктивний потенціал виснажується швидше. Усі знають фразу про «годинник тікає». І зараз з неї підсміюються. Насправді, у цій фразі закладено важливий сенс. Чоловіча та жіноча фертильність має різні вікові рамки. Пік фертильності припадає на 20-35 років. Природа внутрішньоутробно наділила жінок репродуктивним потенціалом. Яєчники жінки – це «сховища» яйцеклітин, їхня кількість індивідуальна та генетично обумовлена. Після 27 років оваріальний резерв жінки поступово починає знижуватися. Існують додаткові фактори, що знижують цей резерв: оперативні втручання на органах малого тазу, ендометріоз, новоутвори на яєчниках, шкідливі умови праці, шкідливі звички, такі як куріння, вживання алкоголю, наркотиків та інші. Після 36 років оваріальний резерв жінки починає різко зменшуватись. У чоловіків цикл розвитку сперматозоїдів триває до 2,5-3 місяців, отже їхній біологічний матеріал оновлюється майже через кожні 3 місяці. Проте якість генетичного матеріалу з віком також погіршується. 

Отже, попри все, що відбувається у нашій країні, ви готові підтримувати пацієнтів, які планують вагітність, готові дарувати їм надію на своє потомство та навіть забезпечувати певні етапи лікування безкоштовно. Не кожен на таке зважиться… Дякуємо вам за таку соціальну ініціативу.

Я щиро радий, що ми підіймаємо такі важливі теми. Ви запитуєте про наш соціальний проєкт і як я зважився на цю допомогу. Знаєте, це мій поклик душі. Треба відроджувати націю. Кожен на своєму місці повинен щось робити. Мені це питання задавали колеги з інших клінік. Маю універсальну відповідь: “Я – українець. І я хочу брати участь у відродженні української нації”. Якщо я можу якось допомогти тим, хто нас із вами захищає, то чому б ні?

Хочу розповісти про випадок із своєї практики. Прийшла до мене на прийом пара. Він на передовій з 2014 року. Вона втратила на війні сина від першого шлюбу. Тож разом мріяли про малюка. Чоловік аж заплакав, просив допомогти їм із дружиною, бо мав повертатися на передову і не знав, коли повернеться і чи повернеться взагалі…

Поки він був у відпустці, почали лікування, заморозили його біологічний матеріал. Чоловік повернувся на фронт. А дружині, тим часом, ми перенесли ембріони. І знаєте, у нас вийшло. Коли ми побачили результати аналізів – були щасливі. Але, як співають у пісні, з журбою радість обнялася… За кілька днів до того, як ми підтвердили, що перенос був вдалий, ембріони прижились і настала вагітність, від чоловікових побратимів жінка отримала шокуючу звістку – він загинув. Ми в клініці дуже хвилювались, як вона це переживе, чи втрата чоловіка не спровокує втрати вагітності. Нині жінка вже на 33 тижні вагітності, чекає на двійню.

Справді, у сучасних реаліях важко планувати майбутнє, адже ніхто з нас не впевнений у тому, що буде завтра. Проте, навіть війна не може стати на заваді нового життя.

Журнал БІЗНЕС ЖИТТЯ МІСТА. CITY LIFE BUSINESS

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
Голова Андрій Смаглюк розповів про актуальне і наболіле Кременецької громади
13:58, 21 Квітня, 2024

Голова Андрій Смаглюк розповів про актуальне і наболіле Кременецької громади

Блоги

ТОП новини тернопільщини: