Заможність
- Опубліковано: Павло Жебрівський
- —
- 24 Травня, 2026 о 08:00
Сьогодні міркуємо про економіку та заможність. Слово і поняття.
Звичайно, заводи, пароплави, будови, копальні і таке інше — це не предмет ідеології.
Перегляньте також:
- Київ підняв тарифи на проїзд більш ніж на 50% – інші міста теж переглядають ціни
- Як ми пасли корови, закохувались і були щасливими
Ідеологія дає візію і сенси — за якими правилами отримувати результати та якими є принципи досягнення справедливості через розподіл матеріальних благ. Вона диктує моральні норми і обов’язки людей та спільнот у результаті економічної взаємодії.
Ідеологія Українська Україна визначає головне завдання економіки — формування спільноти заможних громадян.
В Україні не приживеться класичне у минулому столітті визначення — середній клас. Воно не пояснює поведінку і мотивацію головного учасника економіки — самого українця. Українець від народження має й інші потреби нарівні з економічними результатами. Тому і потребує своїх категорій для тлумачення матеріальної взаємодії.
Саме заможність є українським визначенням того, для чого подібна економіка.
Заможний українець та похідні — заможна родина, громада, держава — є основними критеріями і мотивами матеріальних стосунків.
Україна — країна, настільки благословенна Небесами земля, що наявність бідного українця при справедливій ціннісній державі має бути радше виключенням.
Організатор Голодомору в Україні Мендель-Катаєвич писав: «Знадобився голод, щоб показати народу, хто тут господар». З тих пір голод і бідність надійно ввійшли у радянський арсенал упокорення титульної нації в Україні. Голод привносився іншими націями для нищення вольностей українців.
Формування спільноти заможних — це завдання, яке ставить перед собою ідеологія Українська Україна. Важливо прагнути економічними можливостями та правовими гарантіями формування на рівні 70% населення такої спільноти та 10% спільноти відповідальних і багатих громадян. Обидві частки разом спроможні нести соціальну відповідальність за орієнтовно 20% наступних громадян.
Ми відстоюємо саме такі співвідношення. Ми потребуємо відповідального патріотизму та можливостей незворотності політичного забезпечення справедливості в країні та міжнародної безпеки держави. Лише понад дві третини громади можуть бути гарантом конституційної сили держави та втілення інтересів і обовʼязків титульної нації у своїй країні.
Спроможність формування таких спільнот є у моєму практичному досвіді. Головуючи на прифронтовій, переважно неукраїномовній Донеччині, було запроваджено проєкт «Український донецький куркуль». Не заглиблюючись у подробиці, оповім суть. Звичайні рядові донеччани отримали можливості стати заможними через систему прозорого спільного грантового фінансування підприємництва. Із 186 куркульських господарств збанкрутіло лише 4. І вже на початках московитської агресії більшість із куркулів зі зброєю в руках пішли захищати свою справу, землю, країну і націю.
Памʼятаємо ідеологію радянського «більшовизму»: пролетаріату нема чого втрачати, окрім своїх кайданів. Куркулям було що втрачати. Вони, як будь-який заможний українець, прагнули нормального дитсадка і школи дітям, медицини батькам, культури і освіти для всіх, доріг і нових можливостей для втілення своїх прагнень і талантів. Вони пішли на війну без роздумів.
Всі ми знаємо, що заможний українець не житиме у багнюці — краса є невід’ємною частиною української заможності. Це ще одна причина вживати свої терміни, пояснюючи мотив і глузд українця, відклавши на полицю означення «середній клас».
Першим завданням найнятої влади для втілення завдань ідеології Українська Україна є завдання формування можливостей економічної самозайнятості людей. Саме вона стане поштовхом до відновлення ще однієї риси української заможності, окрім потреби жити у чистоті та прагнути краси в усьому оточенні.
Мова йде про почуття громадянського обовʼязку.
Воно є невід’ємною частиною української заможності. Саме відповідальність при формуванні влади в Україні повинна бути мотивацією та обовʼязком заможної спільноти.
Заможна спільнота не обиратиме паяців чи невігласів до влади, бо це загроза її способу життя та існуванню загалом.
Заможність формує критичне мислення, а воно впроваджує відповідальність за свій політичний вибір, бо це стосунок з державою, безпекою, правом і бюджетом — це основи впливу на дотримання справедливості в країні.
Заможність є антидотом до економічних монополій і корупції. Формування класу заможних правовими і політичними інструментами унеможливлює монополізм та наступну несправедливість у розподілі матеріальних благ. Високі можливості здобути заможність є основою здорової конкуренції у суспільстві та, врешті, творять конкурентоспроможність усієї держави.
Ще раз наголошу: ідеологія — не мариво, а основа моралі у всіх існуючих і майбутніх правилах і законах. Запитаєте: навіщо в ідеології про заможність?
Це важливо, бо бідність є перепоною до гідності і волі, що є основною потребою українського архетипу. Саме його втілення у способі життя є єдиним шляхом до відчуття людського щастя для українця по духу. Недопущення тиранії чи іншого нищення вольностей є чіткою національною пріоритетною потребою.
Національна демократія, як найбільш зрозумілий та справедливий устрій, — бідним не потрібна. Бідна людина не шукає цінностей. Суспільство без цінностей не може збудувати відповідальну, справедливу, сильну державу, що захищатиме вольності людини, суспільний гуманізм та зможе конкурувати з іншими державами у світі.
Будьмо відповідальні до своєї заможності — вона джерело наших вольностей.
Павло Жебрівський
Ми писали – Львів – 26 грн, Луцьк – 24 грн, Київ плaнує 30, a у Тернополі тролейбуси можуть зупинитись
