Він віддав своє життя за Незалежність України: Віталій Скакун з Бережан на Тернопільщині підірвав Генічеський міст разом із собою. Герой України загинув в перший день повномасштабної війни, щоби зупинити колону російських військ.
Віталій жив у Бережанах із бабусею. В кімнаті на столі – його фото. Сестра Віталія Наталія Гураль зараз із сім’єю мешкає у Львові, проте часто приїжджає на могилу брата. Жінка показує дитячі фото брата та пригадує, яким він був, пише Суспільне.
Перегляньте також:
- У Бережанах вулицю назвали іменем Героя України
- У Празі назвали міст іменем Героя Віталія Скакуна з Бережан
“Він мене ніколи не здавав мамі, коли я прийшла, в котрій годині з дискотеки. Він тихенько замикав двері на ключ. Мама зранку питалась: “Коли вона прийшла з дискотеки, чи звідки там?”, то він мене завжди прикривав. Він за життя ніколи поганого слова мені не сказав, він мене ніколи не образив, так, щоб я на нього тримала образу. Він завжди був за мене… ну такий брат, брат в найкращому розумінні цього слова, такий найрідніший”, – каже Наталія Гураль.
![](https://realno.te.ua/wp-content/uploads/2022/08/3c5f3ec00cf59225-scaled.jpg)
Віталій дуже любив читати, каже його бабуся Марія Качмарик. Розповідає, він часто читав у своїй кімнаті електронні книги допізна. Також він займався спортом. Вчився на зварювальника, згодом працював у Польщі. Про своє рішення підписати контракт із Збройними силами Віталій розповів вже після того, як уклав його.
![](https://realno.te.ua/wp-content/uploads/2022/08/f6317a6c8788aa33-scaled.jpg)
“Він пішов вчитися на зварювальника. Але він собі думав інше, що піде вчитися на офіцера. Він, коли був в армії, то нікому нічого не сказав і подавав документи до Львова, щоби поступити на офіцера”, – говорить бабуся Віталія.
![](https://realno.te.ua/wp-content/uploads/2022/08/da64981f2efe2e2a-scaled.jpg)
Мати Віталія Орися Качмарик живе в Італії. Туди на пам’ять взяла берет сина.
“Ще медалька є. Тут пише “Ветеран війни”. Торік я приїхала додому, він був у відпустці. Показує мені цю медальку і каже: “Мамо, я ветеран війни”. Кажу: “Як ветеран війни?”, – я ж нічого не знала. А з’ясувалося, він уже вісім місяців був в АТО минулого року. Він своїй сестрі, моїй дочці, сказав, а мені цих вісім місяців не говорив нічого”.
Жінка пригадує, що її син казав про війну.
“Перед війною ввечері я дзвонила до нього. Ми вже чули, що щось буде відбуватися. Це було ввечері о 21:30, він був після наряду, відпочивав. Я кажу: “Сину, як ти?” Бо ми завжди здзвонювалися, він завжди радився зі мною. Він каже: “Та що, мамо, відпочиваю”. Кажу йому: “Дивися, сину, щось погане буде. Але кажуть, що нам із закордону допоможуть”. А він каже: “Мама, нам ніхто не допоможе. Маємо відбиватися самі”.
![](https://realno.te.ua/wp-content/uploads/2022/08/1-18-scaled.jpg)
Про те, що Віталій підірвав Генічеський міст ціною власного життя, сестра Наталія дізналася з новин.
“Спершу в мене була трошки злість. “Та в тебе ж є родина, тебе страшно люблять… в тебе є мама, є сестра, є племінники, баба… ти ж знаєш, що тебе люблять так сильно! Ну нащо ти пішов, якщо в тебе є родина? Не знаю, лише за пів року я вже прийняла те, що він зробив. Таким був його вибір. Ми з ним ще побачимося колись”.
![](https://realno.te.ua/wp-content/uploads/2022/08/5-5-scaled.jpg)
Поховали Віталія Скакуна другого березня. Тоді його тіло зустрічали на колінах. Попрощатися з ним прийшли декілька тисяч жителів Бережан та довколишніх сіл. Сестра та друг військового відвідують його могилу.
![](https://realno.te.ua/wp-content/uploads/2022/08/9-1-scaled.jpg)
Тарас Лемик дружив із Віталієм майже 20 років. Розповідає, він був дуже добрим.
“Він був такий… тяжко було його передбачити, в нього змінювався настрій. Можна було його доброту виділити, яка була завжди. От приходиш до нього в гості, сидите, спілкуєтеся, і він каже: “О, хочу кави”. Він страшно любив каву. Пішли робити каву, він собі робить таке велике горнятко кави, відкриває холодильник, бачить, стоїть ковбаса. Він половину відрізає, дивиться на неї, тоді – на кота, і каже: “На, лови!”
![](https://realno.te.ua/wp-content/uploads/2022/08/99-1-scaled.jpg)
Віталію Скакуну присвоїли звання Героя України посмертно. Його орден – “Золоту Зірку” президент вручив сестрі. Також на його честь у Празі назвали міст. У Мукачеві ім’ям Віталія назвали вулицю. А в польському місті Лешно, де він працював, йому дали звання почесного громадянина. Як і в Бережанах.