Сенсаційна знахідка в середмісті Чорткова під час виконання ремонтних робіт обжилого підземелля минулого тижня буквально зірвала Інтернет. Прокоментувати походження тієї кімнати на прохання журналістів Чортків.City взявся місцевий краєзнавець, археолог та спелеолог Володимир Добрянський.
Він переконаний, що це – підвальне приміщення не існуючої нині будівлі ХІХ століття, розібраної після Другої світової війни – десь в 50-х рр. ХХ ст. Обставини, що спонукали знести будинок, – насамперед його аварійний стан. Мабуть, за технічними нормами він вже був не придатний та небезпечний для проживання з різних причин: пошкодження в час війни чи пожежа, незадовільна експлуатація тощо.
Перегляньте також:
- Ознаки, які говорять про те, що ви потрібні йому тільки для сексу
- З ініціaтиви Сергія Нaдaлa у школaх Тернополя розпочaли проєкт «Історія Укрaїни – історії Героїв»
Читайте також
Чому в підземеллі знайдено кімнату, та ще й чималеньку – завдовжки 10 метрів, завширшки три і заввишки 2,3 метра? Виявляється, під будівлями зазвичай закладалися підземні споруди, які разом з фундаментом підтримували вертикальний вектор навантаження несучих стін та забезпечували їх стійкість. Це могли бути окремі кімнати або цілі їх секції, або коридор з галереєю бокових кімнат. У них прокладалися магістральні шляхи водопроводу та каналізації, електрозв`язку, знаходилися міні-електростанції, котельні, пункти цивільного захисту і т. п. В індивідуальному використанні це були складські приміщення для зберігання продуктів харчування та їжі, реманенту, майстерні. Часом у випадках воєнних лихоліть та природних катаклізмів такі підвальні приміщення служили надійним укриттям для людей.
Звісно, призначення чортківської знахідки варто досліджувати. Однак археолог наголошує на першочерговій необхідності обстеження технічного стану виявленого підземелля. Бо під дією водо-ерозійних процесів та механічною дією гравітації воно неодмінно провалиться. А це може зачепити ще й стан найближчих будівель. Тому, на думку В.Добрянського, знахідку потрібно законсервувати, а відтак братися до реставрації.
Анна Блаженко
