«Жінки – це сила»: стрілець тернопільської бригади ТрО Ольга розповіла про будні на фронті та братерство
- Опубліковано: Ніка Холодовська
- —
- 1 Березня, 2026 о 12:08
До повномасштабного вторгнення вона майстерно готувала страви в ресторанах, а сьогодні — впевнено тримає в руках зброю. Ольга, військовослужбовиця 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ з позивним «Відьма», пройшла шлях від цивільного кухаря до солдата-стрільця, обравши шлях захисту країни добровільно.
Її рішення було продиктоване болем втрат друзів та закликом побратимів, які поверталися з передової. Сьогодні Ольга виконує бойові завдання на одному з найскладніших напрямків, де домінують дрони, міномети та артилерія.
Перегляньте також:
- Від артилерії до «небесних очей»: історія незламності Олександра
- Тернопільська 105-та бригада ТрО оприлюднила вражаючий звіт про знищення ворога
Про роботу під обстрілами та жіночу мужність
Попри посаду стрільця, на війні доводиться бути всім одразу. Ольга зізнається: неодноразово доводилося прикривати побратимів вогнем та витягати їх із-під обстрілів. Сама ж захисниця не вважає це героїзмом — для неї це щоденна робота та відповідальність за життя тих, хто поруч.
«Жінки — це сила. Ми не відрізняємося від чоловіків. Буває, що чоловік боїться, а жінка — ні, вона просто йде вперед», — переконана «Відьма».
Побратими, що стали родиною
Найціннішим на фронті для Ольги є люди. У 105-й бригаді вона знайшла не просто колег, а справжню сім’ю. За її словами, саме взаємоповага та розуміння у підрозділі дають сили триматися. Навіть під час рідкісних відпусток захисниця зізнається: найбільше бракує саме фронтових розмов, специфічного гумору та абсолютної довіри, яка гартується лише в бою.
Війна на два фронти: особисте
Ольга — частина військової родини. Її чоловік також захищає Україну, проте на іншому напрямку. Рідкісні хвилини зв’язку для подружжя — це найдорожчий скарб. Вдома на повернення сестри та дружини з перемогою чекають рідні.
Мрія Ольги не відрізняється від мрій мільйонів українців:
А загалом історія Ольги — це приклад того, як звичайні українці стають незламною стіною на шляху ворога, змінюючи білі кухарські кітелі на піксель, а спокійне життя — на боротьбу за майбутнє.
