Олена Лайко
Олена Лайко

Журналістка, редакторка, літераторка

«В ефірі “Радіо Осінь”»: історія про зелений вогник, новини для тьоті Моті та музику, яка залишилася в серці

Опубліковано:
—
16 Листопада, 2026 о 22:19
Тернопіль
Тернопіль.

«В ефірі “Радіо Осінь”». Варто тільки прозвучати цим словам, як відразу починає уявлятися, оживати, панувати довкола та унікальна атмосфера, яка може бути притаманна лише затишній радійній студії. Коли посеред невеликої кімнати – круглий стіл із кріслами довкола, великий мікрофон, який стоїть посередині цього магічного кола, і біля нього прикріплена лампочка-діод, пристосована нашими звукорежисерами. Вона вмикається тоді, коли діджей підсуває догори фейдер мікрофона на студійному пульті, і сигналізує про те, що він, тобто студійний мікрофон, уже в ефірі.

Він – і ми разом із ним. В ефірі!

І нас, тобто мене чи діджея, чи ще будь-кого, хто зараз перебуває в студії, у цей момент уже чує не тільки все місто, а й довколишні села, і люди в маршрутках, і водії таксі, і студенти в гуртожитках, і подружні пари на сімейних кухнях в орендованих, власних чи батьківських квартирах, і продавці та покупці в магазинах…

І варто тільки загорітися цьому зеленому (чи червоному) вогнику (у різний час було по-різному, хоча, власне, колір лампочки не мав жодного значення), як життя починало підкорюватися саме цьому знаку, символу, сигналу: горить зелений вогник – і це означає, що, хоч би що відбувалося довкола, чи за вікном, чи в навколишньому просторі, чи навіть у космосі, ефір іде, і потрібно негайно щось говорити, промовляти, виголошувати – впевнено, спокійно, лагідно, ГОВОРИТИ, бо «дірок» в ефірі бути не може!

Щодо «дірок», то це правило всім радійникам увійшло, напевно, не просто в кров, а закарбувалося в кожній клітиночці тіла на все подальше життя. І в цей момент неважливо, що саме в ефірі ти маєш робити – читати новини, вести звичайний радійний ефір, брати в когось інтерв’ю чи проводити програму – розважальну, інтелектуальну, жіночу. Правило лампочки, мікрофона і «дірки» в ефірі обов’язкове для всього і для всіх!

До речі, якщо вже говорити про програми, то моя авторська «Чого хоче жінка» була для мене в контексті роботи в ефірі та її підготовки особливо улюбленою. Після новин, звичайно!

А щодо новин, то, як любила пояснювати принцип їхньої підготовки для радіо наша головна редакторка (головний редактор, якщо вже придиратися до фемінітивів) Тетяна Тарасенко, оскільки люди сприймають усе, що долинає з радіо, тільки на слух, новинне повідомлення у випуску має бути коротким настільки, щоб його не втомлювалися слухати, інформативним настільки, щоб усе було зрозумілим без зайвих пояснень, цікавим настільки, щоб його хотілося дослухати й не перемикати хвилю чи стишувати звук.

«Уявіть собі, що десь є тьотя Мотя, яка на кухні смажить котлети, і в цей момент у неї ввімкнене радіо. І їй під час новин повинно бути цікаво, і має хотітися знати, а що там далі».

І відразу уявляється така собі тьотя Мотя, незрозуміло якого середньостатистичного віку, з бігуді на голові, у халаті та домашніх тапочках, на крихітній кухні, скажімо, на «Дружбі» чи «Східному», яка готує котлети для чоловіка, наприклад, дяді Васі, який от-от має повернутися додому з роботи.

У нас о 18-й випуск новин, а вона вже, молодчинка, встигла все купити, м’ясо перекрутити, картоплю почистити, усе приготувати – от тільки пару котлет залишилося досмажити. А тут якраз на радіо новини, сенсації, повідомлення, які так хочеться потім переказати своєму Васі під час вечері, у спільній родинній розмові.

От тому-то, виявляється, насправді й були такими важливими в нашій радійній роботі і мікрофон, і лампочка, і новини – для створення сімейної гармонії та любові!

А після новин, звичайно, був прогноз погоди з його «медикометеорологічною ситуацією третього типу», бо в Тернополі, в принципі, інших «ситуацій» із погодою практично й не буває.

А тоді – музика. Це теж головне! Після новин, звичайно!

Якщо піддобритися до діджея чи музичного редактора, можна було після випуску випросити для себе в ефір якусь свою улюблену композицію. Такий собі «секретний код» для вибраних, такий собі «привіт» для втаємничених, що зараз, після «твоїх» новин, буде ще й кльова пісня.

Я себе, звичайно, завжди видавала Крісом де Бургом – «Missing You» («Сумую за тобою») або ще більш промовистою «Lady in Red».

І це було так неймовірно – сидіти в студії після новин і слухати в навушниках, у багатстві всіх частот і звуків, щось таке особливе, улюблене, такий подарунок для себе і для всіх, хто зараз з іншого боку ефіру. Про троянди, вино, про того «когось», хто прийде вчасно в те романтичне місце, де вони були колись разом, і про речі, які можуть сказати більше, ніж слова, коли хтось сумує за кимось.

«Missing You» від Кріса де Бурга в ефірі на «Радіо Осінь»…

Олена Лайко

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Соціальна мережа
Теги: #Chris de Burgh, #Lady in Red, #Missing You, #історія журналістики Тернополя, #історія тернопільського радіо, #Кріс де Бург, #новини тернопільщини, #Радіо Осінь, #Радіо Осінь Тернопіль, #радіоведучі Тернополя, #радіожурналістика, #спогади про радіо, #тетяна тарасенко, #чого хоче жінка
Статті
Інтерв'ю
Тетяна Жовковська
08:12, 15 Листопада, 2026

Освітянка Тетяна Жовковська з Чорткова: «Найважливіше в житті – не нагороди чи звання, а люди»

Блоги
mtPBS
ТОП новини тернопільщини: