«Ні разу не було, щоб ми щось не виконали»: історія командира мінометного розрахунку тернопільської бригади

Від строкової служби до командування мінометним розрахунком на фронті. Військовослужбовець 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ Андрій із позивним «Полтава» служить у війську вже сім років. За цей час пройшов різні етапи служби, пережив поранення та повернувся до побратимів. Сьогодні він відповідає за злагоджену роботу мінометників, а найбільше мріє повернутися додому до дружини та маленького сина.

Опубліковано:
—
2 Листопада, 2026 о 13:43
Полтава
Історія командира мінометного розрахунку тернопільської бригади.

Андрій із позивним «Полтава» служить у Збройних силах України з 2019 року. Нині він командує мінометним розрахунком у складі 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, сформованої на Тернопільщині. За плечима військового – строкова служба, контракт, бойові завдання на Сумському напрямку та поранення, після якого він знову повернувся до строю.

Історію захисника розповіли на офіційній сторінці 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

Свій військовий шлях Андрій розпочав зі строкової служби в Луцьку. Згодом вирішив продовжити службу за контрактом. Після початку повномасштабного російського вторгнення його направили на Сумський напрямок.

Спочатку відрядження мало тривати пів року, однак військовослужбовець вирішив залишитися у підрозділі. Із 2024 року він виконує бойові завдання у складі тернопільської 105-ї бригади ТрО.

Від навідника до командира мінометного розрахунку

Позивний «Полтава» Андрій отримав через своє походження. Побратими не стали довго вигадувати й назвали його на честь рідної області.

«”Ти звідки?” Кажу, з Полтавської області. “Будеш Полтава, щоб довго не думати”. Так воно і пішло», – пригадує військовий.

Після переведення до 105-ї бригади Андрію запропонували обрати напрямок служби. Серед варіантів були безпілотні системи, артилерія, розвідка та піхота. Він вирішив спробувати себе в мінометному підрозділі. Спочатку військовий пройшов підготовку на навідника. Згодом, коли виникла потреба в командирах, йому запропонували очолити мінометний розрахунок. На цій посаді Андрій служить із травня 2026 року.

За словами захисника, головне в роботі командира – не лише віддавати накази, а й бути впевненим у кожному побратимові. Саме тому військовослужбовці його розрахунку опановують різні навички, щоб за потреби мати змогу замінити один одного.

«У нас всі справляються, у нас всі навчені, всі все вміють. У нас кожен може замінити кожного, якщо треба буде. Якщо, не дай Бог, якась проблема, кожен замінить кожного», – розповідає «Полтава».

Новоприбулих військових у підрозділі навчають працювати з мінометом, користуватися прицільними пристроями, виконувати необхідні розрахунки та готувати озброєння до бойової роботи.

«Одна міна важить 16 кілограмів»: про складнощі роботи мінометників

Служба в мінометному підрозділі потребує не лише професійних навичок, а й значної фізичної витривалості. Військовослужбовцям доводиться переносити важке обладнання та боєприпаси, облаштовувати позиції й тривалий час перебувати на чергуванні.

Андрій пояснює, що не завжди є можливість доставити боєприпаси транспортом безпосередньо до позиції. Тоді їх доводиться переносити вручну. Особливо складно працювати зі 120-міліметровим мінометом. За словами військового, одна міна важить 16 кілограмів. У холодну пору року фізичне навантаження відчувається ще сильніше.

Попри всі труднощі, командир переконаний, що його підрозділ здатний виконувати поставлені бойові завдання.

«Ні разу не було, що ми щось не виконали», – наголошує Андрій.

Він пояснює, що впевненість у результаті з’являється завдяки підготовці, досвіду та взаєморозумінню між військовослужбовцями.

Пережив поранення і повернувся до побратимів

За час служби Андрій отримав бойове поранення. Це сталося під час обстрілу його позиції російським танком. Уламки влучили військовослужбовцю в ногу та живіт. Водночас бронежилет допоміг уникнути тяжчих наслідків.

Лікування тривало приблизно місяць. Після відновлення Андрій повернувся до служби та продовжив виконувати бойові завдання. Сьогодні військовий позитивно відгукується про свій підрозділ. Каже, що йому подобається робота, колектив і командування.

«Мене все влаштовує. Якби мені тут не подобалося, то б вже перевівся. Так якщо я вже тут з 2024 року, то мені все подобається», – розповідає «Полтава».

Удома на захисника чекають дружина та маленький син

Попри бойовий досвід і відповідальну посаду, найбільше Андрій думає про родину. Удома на нього чекають дружина, мама та маленький син, якому в січні виповниться три роки.

Через військову службу батько не може проводити з дитиною стільки часу, скільки хотів би. Саме тому після завершення війни він насамперед мріє повернутися додому та надолужити пропущені моменти дитинства сина. Конкретних планів на повоєнне життя Андрій поки не будує. Зараз його головне завдання – разом із побратимами виконувати бойову роботу та берегти один одного.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #105 бригада ТрО, #105 окрема бригада територіальної оборони, #Андрій Полтава, #війна в україні, #військові Тернопільщини, #зсу, #Історії захисників, #командир мінометного розрахунку, #мінометний підрозділ, #мінометник, #новини тернопільщини, #Полтавська область, #українські військові
Статті
Інтерв'ю
Юрій Фролов
15:43, 23 Жовтня, 2026

Кухня «гарячих точок». Про «Світову центральну кухню» та її команду в Тернополі

Блоги
mtPBS
ТОП новини тернопільщини: