Контрабанда в Україні – один з найприбутковіших видів бізнесу, який навіть не карний кримінально.
Через Закарпаття в Україну потрапляють наркотики, яких не виробляють в Україні, назад йдуть сигарети і нелегали. Жертвою боротьби кримінальних угруповань за контроль над цими потоками стають євроінтеграційні зусилля України.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Про це, а також про своє ставлення до «Правому сектору» в коментарі виданню «ГОРДОН» розповів нинішній глава Луганської області та колишній губернатор Закарпаття Геннадій Москаль.
Масштаби контрабанди оцінюються не в мільйонах, а думаю, в мільярдах доларів.
У Закарпатті стався конфлікт за корито на державному кордоні уздовж Угорщини, Румунії, Польщі та Словаччини. Але не за ті контрольно-пропускні пункти, де їдуть люди на машинах, а за так званий “зелений кордон”. Масштаби контрабанди оцінюються не в мільйонах, а думаю, в мільярдах доларів. Звичайно, за такі речі йде боротьба. Ця боротьба виросла в конфлікт, фактично нівелювали всі зусилля України зі вступу в Європейський союз і щодо безвізового режиму.
Через нього туди йдуть сигарети і їдуть нелегали. За моєю інформацією, в Донецьку відновили роботу тютюнові фабрики, які раніше “кришували” екс-главою МВС Віталієм Захарченко. Але в основному сигарети все білоруського виробництва, які потрапляють сюди таким же контрабандним шляхом, а потім розповзаються через румунську, угорську, словацьку і польський кордони.
Контрабанду перевозять малої авіацією, дельтапланами, безпілотниками. Де межа проходить по воді – то пливуть водолази.
Назад в Україну звідти надходить 70-80% всіх наркотиків, решта потрапляє через “зелений кордон” у Львівській області. У нас немає сьогодні речовин, з яких готують хімічні наркотики типу екстазі або амфетамінів. У нас не ростуть листя коки, немає опійного маку, з якого робиться морфійна група наркотичних засобів. Є олійний мак, з якого наркотики можна робити кустарним способом, але він не дає такого ефекту, як опійний мак.
Контрабанду перевозять малої авіацією, дельтапланами, безпілотниками. Де межа проходить по воді – то пливуть водолази. Перевозять в деревині – ховають у кругляки. Але цей канал закриють – з 1-го листопада деревина буде заборонена до експорту з України.
Чи звертався хтось із цих добровольчих батальйонів офіційно з приводу фактів контрабанди? Жодної заяви немає. Сьогодні є вибір. Не вірите МВС – йдіть в СБУ, не вірите СБУ – йдіть до Генпрокуратури. Не вірите всім трьом – йдіть в новостворене Антикорупційне бюро. Але ви повинні про ці факти письмово повідомити.
Я подивився румунські, словацькі, польські сайти. Це ганьба для України: що там пишуть.
Не впоратися з зарвалися хлопцями у мирному і далекому від лінії фронту, але близькому до Євросоюзу Мукачево – це просто ганьба. Після цього, швидше за все, буде поставлено хрест на безвізовий режим. Я подивився румунські, словацькі, польські сайти. Це ганьба для України: що там пишуть.
Закарпатті десь на 20-30% виконує план мобілізації і знаходиться за цим показником на останніх місцях. Там є ціла купа людей, які просто “бикуют”.
Питання в одному: чому вони не в армії? Ходять у військових формах, в балаклавах. Місяць тому мені дзвонили з Ужгорода і запитували: “Геннадію Геннадійовичу, як може бути так, що по центру Ужгорода вони їздять з вмонтованим кулеметом на джипі? Це що, Сомалі? “Якщо люди в масках їхали на машині з кулеметом, то чому до них не було вжито заходів, а зброя не конфісковано?
Гранатомети, пістолети, автомати Калашникова у нас заборонені законом, а значить, це незаконне зберігання вогнепальної зброї. Як вони могли весь час вільно його зберігати? З тих закарпатців, які себе ідентифікують як “Правий сектор”, я жодного не бачив на Майдані. А ми чергували там майже щодня. Усі, хто був в “Правом секторі” тоді, – нормальні, культурні, виховані хлопці. До них не було ніяких претензій. Звідки ці “бики” взялися в Закарпатті? Це треба запитати у місцевих правоохоронних органів.
Ми ж боролися з господарями золотого батона, а не за те, щоб золотий батон вкрали
У Віктора Медведчука є дача в Воловецькому районі на Закарпатті. У мене є дані, які я отримав, будучи першим заступником голови Комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, як в березні або в квітні 2014 року “Правий сектор” Закарпаття захопив цю дачу. Вона охоронялася Державною службою охорони. Прийшли правосекі і роззброїли охорону, стусанами і автоматами прогнали звідти, і вони пішли. Невже всі ми боролися за таке? Ми ж боролися з господарями золотого батона, а не за те, щоб золотий батон вкрали.
Я розумію, що це належало представникам колишнього режиму, але конфіскація майна повинна проходить виключно відповідно до Конституції і лише за вироком суду. А суд повинен був передати це у власність держави, а не кому попало.
Виводячи за дужки господаря цього комплексу, мене цікавить факт нападу на озброєну охорону міліції. Ніяка опергрупа, ніхто з УВС, МВС туди не виїхав, щоб їх роззброїти.
Потім вони стали говорити, що це зброя мисливська, офіційно зареєстроване. Мисливська зброя має знаходитися в сейфі, сейф повинен бути прикріплений до підлоги. Воно повинно перевозитися тільки в зачохлення вигляді. Якщо хтось бере його для захоплення об’єктів, то негайно має бути анульовано дозвіл на зберігання цієї зброї, зброя повинна бути правоохоронними органами вилучено та здано в збройовий магазин на комісійний продаж. Цього не було зроблено.
Ми можемо опинитися на межі збройного захоплення влади. Хтось це недооцінює, але мені в Луганській області це дуже добре видно.
Для боротьби з контрабандою її для початку треба знову криміналізувати. Відповідальність за контрабанду виключена з Кримінального кодексу за участі екс-заступника Адміністрації Януковича Андрієм Портновим і колишнього керівника митниці Ігоря Калетника. Залишилася тільки контрабанда зброї і контрабанда наркотиків. Все інше – адміністративні правопорушення. Якщо вони протягом двох місяців не будуть виявлені, немає ніякої відповідальності.
Якщо не буде радикально змінена правоохоронна система, і не так, як сьогодні, коли показово переводять бабусь через дорогу, то ситуація в Україні кардинально не зміниться. Ми можемо опинитися на межі збройного захоплення влади. Хтось це недооцінює, але мені в Луганській області це дуже добре видно. Такі настрої я чув від багатьох батальйонів. Ледь що – ми повертаємося і їдемо на Київ. Шановні з Києва, це вам треба їхати на схід, а не навпаки.
