Голосування Ганни Гопко за “особливий статус Донбасу” Андрій Садовий хоче використати, щоб спекатися набридлого йому першого обличчя партії.
Керівництво фракції “Самопоміч” вирішило піти на несподіванно жорсткий крок, відкликавши Ганну Гопко з посади голови парламентського комітету у закордонних справах через те, що вона в четвер єдина з усієї фракції підтримала проект нової Конституції. Загалом, таке рішення було б більш притаманним “радикалам” Ляшка, аніж партії рафінованих лібералів. У минулому скликанні так жорстко карали, мабуть, лише “тушок”, так що проступок Гопко з голосуванням у Садового, виходить, прирівняли мало не як до втечі з партії.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Варто зазначити, що Гопко – не рядовий член фракції. Минулого року лідер партії Андрій Садовий під час парламентської кампанії отримав серйозні проблеми з наповненням списку: людей довелося брати звідусіль, де тільки можна. Зокрема, з організації “Реанімаційний пакет реформ”. У результаті, з огляду на те, що сам Садовий в Раду не пішов, перше місце у списку дісталося головному “реаніматору” Гопко. Але це зовсім не означає, що мер Львова довіряв їй і вирішив віддати фракцію. Навпаки: Гопко відправили займатися міжнародними зв’язками у комітет, а фракцію очолив особисто близька Садовому людина – Олег Березюк. Зараз історія з відкликанням з комітету підтвердило недовіру до Гопко.
Як показує практика, подібні голосування у розріз з думкою більшості частіше всього ігнорується керівництвом. Максимум – проводиться виховна робота, і на цьому все закінчується. Наприклад, у “Блоці Петра Порошенка”, де абсолютна більшість депутатів підтримала зміни до Конституції, чомусь не стали тюкати того ж Миколу Томенка, який утримався в своєму рішенні. Якщо Садовий позиціонує себе як демократ, то такі речі не припустимі. У таких важливих голосуваннях, як зміни до Конституції, мова йде про принципи та сумління кожного окремого нардепа і тиснути на нього таким чином – безглуздно і неправильно. Але чомусь львівські ліберали – іншої думки…
У будь-якому разі, зараз для Гопко склалася дуже неприємна ситуація. І багато від того, як вона поведе себе. Піти на відкрите протистояння – це означає програти. Попри певну популярність Гопко, рейтинг Садового перебити неможливо. Виступити проти і піти з фракції взагалі означає стати Анатолієм Гриценком або Тарасом Чорноволом у минулих каденціях – себто одинаком, який попри власну активність навряд чи виб’ється в люди. Політика – командний спорт. Хоча тут є варіанти, можливо, на Гопко буде попит у деяких груп в парламенті, наприклад, той же Лещенко вже цілком справедливо накинувся на “Самопоміч” і назвава її “радянською”. Інший шлях – Ганна Гопко вирішить цілковито вибачитися, покаятися, відкликати голос і попросити залишити її в комітеті. . Але віриться у це з трудом: не дозволять її амбіції та гордість. Обидва шляхи влаштують Садового, покаже хто в домі господар і відсуне на другий план Гопко.
Тому найбільш ймовірним виглядає серединний шлях: Гопко просто може змиритися з рішенням про позбавлення її крісла голови комітету, мовляв, це рішення фракції. Але при цьому настоювати на своєму: проголосувала, бо сказала совість. І погодитися на те, щоб працювати у “Самопомочі” далі. Це на деякий час потушить емоції. Але не вирішить проблеми недовіри Садового до Гопко, заклавши міну уповільненої дії, яка може вибухнути у “Самопомочі” в будь-яку хвилину.
