Іван Франко і Тернопільщина: понад 50 населених пунктів, друзі, творчість і «Мойсей»
Життєвий і творчий шлях Івана Франка був тісно пов’язаний із Тернопільщиною. Письменник неодноразово приїжджав у наш край, працював в архівах, зустрічався з громадськими та культурними діячами, брав участь у просвітницьких і політичних заходах, збирав фольклор та знаходив тут сюжети для своїх творів. За дослідженнями краєзнавців, Франко побував більш ніж у 50 населених пунктах сучасної Тернопільської області.
Життєвий і творчий шлях Івана Франка тісно переплівся з Тернопільщиною. Сюди він приїжджав у громадських і політичних справах, працював, гостював у друзів та однодумців, збирав фольклор, досліджував архіви й спілкувався з місцевими жителями.
Особливо тривалими та дружніми були стосунки Франка з уродженцем Тернопільщини, фольклористом, етнографом і літературознавцем Володимиром Гнатюком. Величезний вплив творчість Каменяра та особисте знайомство з ним мали й на Богдана Лепкого.
Саме на Тернопільській землі Франко знаходив сюжети, факти й образи, які згодом з’являлися у його художніх, публіцистичних та наукових працях.
Іван Франко.
Вікно: архів, важка праця і Франкові скелі
Одним із найважливіших місць на Тернопільщині у біографії письменника стало село Вікно біля Гримайлова.
Уперше Франко прибув сюди у 1883 році на запрошення Володислава Федоровича. За порівняно невелику плату він упорядковував великий родинний архів батька господаря — Івана Федоровича, знаного громадського діяча та депутата віденського парламенту.
Маєток Федоровичів був справжнім культурним осередком. Тут зберігалися сотні картин європейських та українських майстрів, порцеляна, кераміка, зброя, вишивка, ткані килими місцевих майстрів та велика бібліотека.
Сам Франко в одному з листів описував свою працю у Вікні як виснажливу: щодня він опрацьовував сотні листів і записок, майже не спілкувався з людьми та багато часу проводив на самоті.
Попри величезний обсяг архівної роботи, письменник продовжував займатися власною творчістю. У Вікні він працював над поезією та прозою, готував статті для львівської преси, листувався з Михайлом Драгомановим, редагував рукописи інших авторів.
Тут Франко написав і наукову розвідку «Гримайлівський ключ в році 1880».
Із перебуванням письменника пов’язують також відкриття у Вікні початкової школи. Місцевий селянин віддав для навчання дітей половину власної хати.
Саме у Вікні Франко працював над біографією Івана Федоровича. Роботу, щоправда, не було завершено через непорозуміння із замовником. Згодом вона побачила світ під назвою «Життя Івана Федоровича і його часи».
Маєток, музей, бібліотека та впорядкований Франком архів були знищені під час Першої світової війни. Сьогодні про перебування Каменяра у Вікні нагадує встановлений у 1963 році пам’ятник та скелі неподалік села, які називають Франковими.
Завалів, Прошова і мандрівка через Тернопіль
У 1883 році на Великдень Франко гостював у священника Івана Гузара в Завалові. Письменника зацікавив старовинний іконостас місцевої церкви, після чого він опублікував у «Зорі» нарис «Два образи в церкві Завалівській».
Взимку 1885 року Каменяр побував у Прошовій. Він був дружбою на весіллі свого товариша Осипа Олеськіва та Йосипи Варапучинської. Молодятам Франко присвятив оповідання «Місія», яке вперше надрукували у 1887 році.
У серпні 1885 року Франко разом із групою львівських студентів вирушив у просвітницьку мандрівку маршрутом Тернопіль — Теребовля — Чернівці.
До Тернополя учасники приїхали потягом. Тут зустрілися з громадськістю та відвідали літературно-музичний вечір у залі замкового палацу.
Серед виконавців була юна Соломія Крушельницька, яка співала разом із сестрами Осипою та Оленою.
Далі мандрівники рушили через Микулинці, Конопківку та Теребовлю.
Тернопіль став важливим містом у житті Франка
Іван Франко неодноразово відвідував Тернопіль.
У 1887 році він близько двох тижнів працював тут кореспондентом газети «Kurjer Lwowski» під час крайової етнографічної виставки.
Організаторами масштабного заходу були Володислав Федорович та бургомістр Тернополя Володимир Лучаківський. Виставку відвідав престолонаслідник Рудольф Габсбург.
Франко присвятив їй низку кореспонденцій в українській та польській пресі.
Тернопіль та його околиці згодом з’являлися на сторінках творів Каменяра — «Вільгельм Телль», «На дні», «Місія», «Між добрими людьми», «Свинська конституція».
З Тернополем пов’язують і написання Франком окремих поезій, серед яких «Не схиляй своє личко прекрасне», «Не покидай мене, пекучий болю» та «Vivere memento!».
У Бережанах гостював у Андрія Чайковського
Влітку 1894 року письменник приїздив до Бережан на запрошення адвоката, письменника і громадського діяча Андрія Чайковського.
Франко оглянув місто, замок та ратушу. Побував також у Жукові в гостях у священника і письменника Сильвестра Лепкого, відвідував книгозбірні у Краснопущі та Раю.
Богдан Лепкий у спогадах «Три портрети» писав, що саме під час перебування у Жукові могла зародитися Франкова думка написати «Мойсея».
Відпочинок у Циганах став окремою сторінкою життя Каменяра
Влітку 1895 року Іван Франко разом із родиною проживав у селі Цигани на Борщівщині в родині Омеляна Глібовецького.
Цей період став для письменника не лише відпочинком. Він ходив до лісу по гриби, ловив рибу, спілкувався із селянами, слухав народні пісні та записував фольклор.
За спогадами сучасників, Франко навіть співав у місцевому храмі разом із дяком.
Тут він також редагував журнал «Житє і слово», опрацьовував фольклорні записи Дарії Глібовецької та багато спілкувався з людьми.
Богдан Лепкий залишив детальні спогади про ці зустрічі та атмосферу тогочасного Галицького Поділля.
Франко і вибори до Віденського парламенту
Окремою сторінкою перебування Каменяра на Тернопільщині стала його політична діяльність.
Франко висував свою кандидатуру до Віденського парламенту у виборчому окрузі Тернопіль — Збараж — Скалат.
Під час агітації він відвідав багато населених пунктів, серед яких Великий Глибочок, Курівці, Пронятин, Біла, Чистилів, Купчинці та інші села.
На Збаражчині Франко познайомився із селянином Антоном Грицуняком — відомим місцевим оратором і захисником селянських прав.
Саме одна з його розповідей про австрійську владу стала матеріалом для сатиричного оповідання «Свинська конституція».
Попри значну підтримку селянства, Франкові так і не вдалося стати депутатом австрійського парламенту.
Останнє читання «Мойсея» у Тернополі
Особливо пам’ятною стала поїздка Івана Франка до Тернополя 17 грудня 1911 року.
У залі «Міщанського братства» письменник читав свою знамениту поему «Мойсей».
За спогадами тернопільської краєзнавиці Стефанії Садовської, місто зустрічало Франка надзвичайно тепло. На вокзалі його підхопили на руки, а зал був переповнений селянами, міщанами, інтелігенцією та молоддю.
Під час читання «Мойсея» у приміщенні панувала абсолютна тиша, а після завершення поеми вибухнули овації.
Саме Тернопіль дослідники називають єдиним містом Поділля, де Каменяр особисто читав «Мойсея».
Уже дуже хворим Франко ще раз відвідав Тернопільщину у 1913 році, зокрема Підволочиськ та навколишні села.
Понад пів сотні населених пунктів і величезна культурна спадщина
За роки своїх мандрів Іван Франко побував більш ніж у 50 населених пунктах Тернопільщини.
Вікно, Тернопіль, Завалів, Прошова, Микулинці, Теребовля, Бережани, Жуків, Рай, Краснопуща, Цигани, Купчинці, Збараж, Чернихівці, Підволочиськ — це лише частина географії Каменяра на нашій землі.
Тут він заробляв на життя, працював з архівами, писав, збирав фольклор, вивчав місцеве життя, виступав перед людьми, займався політичною діяльністю та знаходив теми для майбутніх творів.
Пам’ять про Франка сьогодні живе у пам’ятниках, меморіальних дошках, назвах вулиць та навчальних закладів, працях краєзнавців і дослідників.
Особливо багато для вивчення зв’язків Івана Франка з Тернопільщиною зробили Петро Медведик, Роман Горак, Микола Герета, Богдан Мельничук, Віктор Уніят, Василь Лукич, Володимир Чистух та інші дослідники.
Та навіть після десятиліть досліджень у цій темі залишаються білі плями. Адже Тернопільщина була для Івана Франка не просто територією численних подорожей. Вона стала частиною його творчої, громадської та особистої біографії.
На основі інформації з відкритих джерел. Ілюстрації з відкртих джерел.
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com.
Слідкуйте
за нашими новинами в Твіттер,
долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
