У Тернопільській області лептоспіроз є найбільш розповсюдженим зооантропонозним захворюванням, для якого характерна літньо-осіння сезонність, пік якої припадає на серпень-вересень. Це зумовлено підвищенням чисельності мишовидних гризунів, активним відпочинком на природі, купальним сезоном, риболовлею та проведенням сільськогосподарських робіт. Тому в області в літньо-осінній період року прогнозується збільшення випадків захворювання людей на лептоспіроз, – За Збручем.
За результатами оцінки багаторічної динаміки захворюваності, епідемічна ситуація щодо лептоспірозу розцінюється як нестійка. Щорічно реєструються спорадичні випадки захворювання серед людей. Показник захворюваності є стабільно високим і перевищує середні державні показники.
Перегляньте також:
- У Тернопільській митниці проводять особистий прийом громадян
- Філософ і випускник духовної семінарії розповів про навчання на оператора дрона
В 2017 році зареєстровано 2 випадки лабораторно підтвердженого лептоспірозу в жителів Борщівського району та м. Тернополя. Умовами, які сприяли зараженню є ведення домашнього господарства, догляд за сільськогосподарськими тваринами без засобів захисту при наявності мишовидних гризунів.
Читайте також
Враховуючи, що Тернопільська область залишається в числі тих територій, де ризик захворювання лептоспірозом населення залишається високим, хочеться нагадати окремі аспекти епідеміології лептоспірозу та основні профілактичні заходи.
Лептоспіроз – це інфекційне захворювання з переважним ураженням капілярів печінки, нирок, нервової системи, яке супроводжується загальною інтоксикацією, гарячкою, жовтяницею, геморагічним синдромом і нирковою недостатністю.
Збудниками даного захворювання є різні види патогенних лептоспір. Резервуаром – дикі гризуни (сірі та чорні пацюки, полівки, водяні щури, домові миші, ондатри), свійські (свині, собаки, рідше – ВРХ) й промислові (нутрії, песці) тварини, які виділяють лептоспіри у довкілля з сечею.
Основний механізм передачі – фекально-оральний, який реалізовується переважно водним шляхом (купання, риболовля, вживання води з відкритих водойм, сільськогосподарські роботи на зволожених місцевостях тощо). Можливе зараження при споживанні харчових продуктів, забруднених виділеннями гризунів (переважно овочів і фруктів), а також м’яса, молока від хворих тварин. Трапляється й контактне зараження при догляді за тваринами, їх забої, у разі покусу інфікованими гризунами чи іншому пошкодженні шкіри тощо.
Хвора людина не становить небезпеки щодо зараження інших людей. Сприйнятливість загальна, однак найбільший відсоток захворілих припадає на населення працездатного віку (30-60 років), чоловічої статі, мешканців села.
Інкубаційний період захворювання від 1 до 20 діб, частіше – 7-14. Для лептоспірозу характерний поліморфізм клінічних проявів, що ускладнює своєчасну діагностику та веде до пізньої госпіталізації та погіршення прогнозу.
При постановці діагнозу враховують епіданамнез: наявність гризунів у житлових і складських приміщеннях, можливість забруднення випорожненнями цих тварин джерел водопостачання і харчових продуктів, контакт із хворими сільськогосподарськими та свійськими тваринами. Важливо з’ясувати професію захворілого, а також можливий зв’язок з природними чи штучними водоймами.
Для підтвердженням діагнозу використовують серологічні дослідження сироватки крові хворих на наявність специфічних антитіл до збудників лептоспірозу.
Головну роль у системі заходів профілактики відіграє проведення дератизації, яка сприяє зниженню чисельності популяції гризунів та відповідно зменшенню циркуляції збудників на даній території.
Запобіжними заходами є й впорядковування територій населених пунктів, в т.ч. територій прилеглих до ринків, дворів, не допущення несанкціонованих звалищ побутових відходів – місць виплоду гризунів.
В індивідуальному аспекті профілактичні заходи включають дотримання правил особистої гігієни, ветеринарно-санітарних вимог при догляді за тваринами, захист житлових, складських приміщень від проникнення гризунів, унеможливлення забруднення харчових продуктів та джерел водопостачання їх випорожненнями.
Слід звернути увагу на небезпеку купання у непроточних водоймах, використання води відкритих водойм для пиття і господарських потреб.
Рекомендую при перших ознаках захворювання звертатись до лікаря – не займатись самолікуванням!
Нагадую, що лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ «ТОЛЦ МОЗУ» проводить лабораторні дослідження сироваток крові хворих на лептоспіроз та встановлює інфікованість мишовидних гризунів лептоспірами.
Зокрема, обстеженню підлягають хворі з первинним діагнозом: лептоспіроз, лихоманка нез’ясованого ґенезу та особи, в анамнезі яких – покус чи інше пошкодження шкіри мишовидними гризунами.
