Зміна ляльки чи зміна системи?
- Опубліковано: Павло Жебрівський
- —
- 20 Серпня, 2026 о 13:43
Вже чути шепіт натовпу: цей зламався, несіть іншу ляльку!
Час шоуменів-фронтменів на чолі влади у країнах світу і тим більше в Україні добігає кінця.
Перегляньте також:
Люди без моралі, цінностей, компетенції у державотворенні і, головне, без душі — довго дурити не можуть. Хочуть. Дурили б вічно, бо світосприйняття у багатьох людей через шоу процвітає. Але реалії демонструють — «Ізя, всьой».
Скільки завгодно може нинішнє опудало записувати «відосіків», але реалії на фронті, з ТЦК, з мародерством, з безпекою і в містах, і в селах, реалії з бідністю людей, а навіть за офіційною статистикою за минулий рік за межею бідності в Україні зросла з 37% до 42% — невпинно зачиняють перед ним двері у майбутнє.
Як не дивно, це зауважили глобалісти — світові й українські. «НВ», «ZN» та оберемок блогерів з тієї ж «обойми» вийшли з дописами про те, що блазні на чолі країни завели її у глухий кут. І скільки завгодно вони можуть самі собі і цьому нещастю малювати рейтинги, але зневага, огида не лише як до персони, а перш за все — до справ і наслідків усього, що робиться під його керівництвом, набуває все більших масштабів.
Українцям потрібно дорослішати, потрібно віднайти відповідальність за своє сьогодення і майбутнє нащадків, українцям потрібно усвідомити, що коли вони чують про вибори, то треба розуміти, що саме вони дають карт-бланш або на наведення порядку, або творять можливості знущатися з себе.
Те, що рейтинги показують, що нинішнє опудало програє як мінімум трьом наступним «лялькам», і це при тотальній монополізації як ТБ, так і соцмереж. Можна уявити, що буде з ним, коли хоч частково відкриються ЗМІ.
Суть не в ньому. Його чекає покарання за свої сім років.
Він — це вже минуле.
Та за ним є зграйка рейтингоносців.
Але де у них про Україну? Розмова лише про зміну одного лихваря на іншого.
«Молодий дарунок» — «шестимісячний оборонець» поставив питання руба — або посада, або вибори.
Наступні, «молоді дипломати» і «ексрозвідники» чи шушера за ними також тихо вказують на якісь «виразки» діючого режиму.
Але жодного слова, що все це діється у рамках однієї діючої системи, вони не сміють пискнути.
Система їх влаштовує.
Вони, чи за них, говорять: я ж кращий за сусіда!
Вони змагаються за своє краще місце, за свій комфорт, політичний і економічний, у рамках цього ж режиму.
Вони не говорять про хоч «реформу» підвалин цієї антиукраїнської системи. У цьому вони єдині. Це одна «бульбашка».
Без зачистки системи, без утвердження інституцій: справедливого суду, націоналістичної структури СБУ, добропорядних поліцейських і найбільших законників — прокурорів, без інвалідностей всі заміни на «Банковій» — не змінять нічого.
Українці мають сформувати свій запит — що має зробити наступна влада.
Не питати у «влади» — за що воюємо?, — а самим уяснити, за що воюють, за що платять і в якій країні хочуть жити після «списання епохи серіалів».
Далі, хоч мазками, окреслити цінності для всіх на шляху до свого майбутнього і межі своїх моральних потреб і вимог.
А вже потім шукати — хто спроможний це зробити, хто не зрадить на шляху, хто покарає за злочини у час війни?
Павло Жебрівський
