Справдилося: земля обперезана дротами, а в небі літають залізні птахи

Опубліковано:
4 Квітня, 2017

Якби мої бабуся встали… то, мабуть би, знову назад лягли. Це я про Інтернет. Сьогодні День народження Інтернету. Пригадую, коли була малою, а було це ще за царя Тимка, моя бабуся казали (а їй – бабуся її бабусі), що настануть часи «коли вся земля буде обперезана дротами, а в небі літатимуть залізні птахи». Після цих слів мені було реально дуже страшно: дитяча уява відразу все це «малювала». І як тільки батько першим у селі купив телевізор (1965 рік), бабуся Марфа тричі перехрестилася…

Не купити його він не міг, бо був майстровитим на всі руки і просто обожнював техніку. Як тільки в когось «пропадала лєтрика», або виходили з ладу холодильники (це вже трохи згодом), швейні  машинки, праски, велосипеди, радіоприймачі, пізніше – пральні машини, телевізори тощо – всі бігли до Миколи, щоб зрихтував.  Про телевізор.  Щовечора у нашу стареньку хату, як у казкову рукавичку, набивалося багато односельців. Вони дивилися на чорно-білий «голубий» екран і дуже сміялися, тицяли пальцями. Я сиділа в коробці від телевізора і спостерігала за дорослими. Оце було кіно! Звісно, що після того мріяла працювати тільки «в телевізорі». Садила батьків на стільці, а сама робила з хустки ширму і гралася в «диктора». На той час це була моя улюблена гра. Іноді приходили сусіди, друзі батьків і я на печі співала, репертуар, правда, був бідненький. Пісні із репертуару тодішньої відомої фронтової співачки Лідії Русланової. Але батько дуже пишався мною. Пригадую, на ці концерти приходив Ларін. Це прізвище, а от імені вже й не пам’ятаю. Він був родом з Росії, з Москви. На фронті познайомився із нашою мошурянкою Ганною, там вони побралися і приїхали жити в село. Дітей у них ніколи не було. Ця жінка дуже швидко померла від раку. Як зараз бачу її перед собою: висока, струнка, вродлива, з русявим волоссям. Після кожного мого «концерту» Ларін завжди давав  5 рублів, які потім у мене домашні успішно відбирали.

«Зв’язок» із зовнішнім світом на «тілівізорі» не закінчувався, ще було проводове «радіво», яке всі в селі називали брехунцем. Довкола панувала одна на всіх брехня, тому дізнатись якою насправді була та Правда, та ще й в селі – це було поза можливостями розуму. Тим більше – моєму підростаючому «совковому» поколінню. Та коли я була у 5-ому класі, батько подарував мені на день народження радіолу (мрія!!!), де можна було слухати платівки. Їх у мене було аж три: «Арлєкіно» Пугачової, «Водограй» –  Софії Ротару та «Свадьба»  Мусліма Магомаєва. Це був мій неоціненний скарб (бо іншого не було в природі). Але  це вважалось тоді дуже круто, висловлюючись молодіжним сленгом. Вечорами (особливо взимку) батько приєднував якийсь дріт (саморобну антену)  до радіоли, крутив ручкою і крізь постійне шумовиння тріскучих звуків вловлювалися таємничі ледь вловимі голоси радіостанцій «Бі-бі-сі» та «Голосу Америки». «Глушать, глушать!» –  казав щоразу,  вслухаючись у кожне слово… І чи міг тоді хто з нас уявити або подумати, що не за горами епоха айподів, айфонів, вайберу та всякої такої іншої придибенції? А здається, що все те було ніби вчора. Одним словом, справдилося: земля обперезана дротами, а в небі літають залізні птахи.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
Сергій Гаріян
20:10, 20 Травня, 2024

Лікар Сергій Гаріян: «З початку війни ми прооперували майже десять тисяч військових»

Блоги

ТОП новини тернопільщини: