В Україні сьогодні відзначають День героїв Небесної сотні. У цей день українці вшановують подвиг учасників Революції Гідності, а також увічнюють пам’ять героїв Небесної сотні. Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими й учнів 18-ї тернопільської школи, тут провели урок-реквієм, присвячений пам’яті героїв Небесної сотні, – пише ТВ-4.
Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину.
Перегляньте також:
- У Шумській громаді відбулися спортивно-тренувальні збори
- Графік відключення світла на Тернопільщині 27 липня
Героїчна сотня, зробивши перший, але такий відчайдушний крок, стали Ангелами-Охоронцями на небі. Серед Героїв Небесної сотні – шестеро наших земляків – мешканці та уродженці Тернопільщини Олександр Капінос, Назар Войтович, Василь Мойсей, Ігор Костенко, Тарас Слободян та Устим Голоднюк.
– Таке час не може лікувати. Постійно згадуєш, постійно плачеш, ходжу на цвинтар. Кажуть не ходи, як не ходи, це вже нам до смерті. Втрата дитини, це найважче, не дай боже того нікому, – говорить мати героя Небесної Сотні Тараса Слободяна Марія Слободян.
Коли почали стріляти на Інститутській, Устим Голоднюк був в епіцентрі подій. Він допомагав забирати поранених до верхнього виходу станції «Хрещатик». Але куля снайпера зупинила життя героя. Шансів вижити в Устима не було. Куля увійшла йому в потилицю і пробила голубу миротворчу каску.
– Ввечері буває так, що я переглядає ті кадри, дуже важкі кадри, коли Устима убивають, він падає. І я собі в тисячний раз задаю питання: що б я змінив? І як би патріотично це не звучало, що Устим загинув за Україну, що його подвиг, інакше я не можу сказати, що він почесний, але я віддав би все, я віддав би життя, щоб моя дитина була жива. Фізично зупинити я його не міг, – розказує батько Героя Небесної Сотні Устима Голоднюка Володимир Голоднюк.
Читайте також
Події, що відбувалися впродовж останніх місяців, не залишили байдужими нікого. Важкий шлях уже позаду, але емоції й спогади завжди житимуть у серцях українців, розповідають учні вісімнадцятої тернопільської школи. Ці декілька місяців назавжди переписали сторінки історії України. У народі кажуть, що людина живе доти, поки про неї пам’ятають. Пам’ять – найкращий спосіб увіковічити Героїв і не забувати того, на що вони пішли за гідне майбутнє кожного з нас.
Рік у рік голосні обіцянки від найвищої влади про покарання винних у масових розстрілах на Майдані – залишаються лише словами, які нібито нічого уже й не варті. В Україні триває третій рік неоголошеної війни, де продовжують гинути кращі сини. За розстріли на Майдані так ніхто і не відповів…
