24 жовтня о 5-й ранку у 90-річному віці пішов з життя українсько-канадсько-швейцарьский економіст, професор, благодійник та громадський діяч Богдан Дмитрович Гаврилишин.
Перегляньте також:
Останні хвилини свого життя Богдан Дмитрович провів у родинному колі у своїй квартирі в Києві.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Про його смерть повідомив Благодійний фонд його імені у Facebook.
19 жовтня Богдан Дмитрович відсвяткував свій ювілей, з нагоди якого та за значний внесок в розвиток України був нагороджений орденом Свободи від Президента України та орденом Святого Миколи Чудотворця від Патріархату УПЦ (КП).
Гаврилишин народився 1926 року у с. Коропець Тернопільської області. Отримав диплом магістра за спеціальністю Інженер-механік в Університеті Торонто, MBA в МІМ-Женева, доктора економіки та суспільних наук у Женевському Університеті.
Упродовж 18 років очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві. Член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки, член Міжнародної академії менеджменту, почесний доктор у 7 університетах Канади та України, консультант держав та міжнародних компаній, модератор і голова численних міжнародних наукових конференцій та семінарів у 89 країнах світу.
Гаврилишин Створив Міжнародний центр перспективних досліджень, Міжнародний інститут менеджменту в Індії, після – в Україні. Став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум). Був консультантом компаній “General Electric”, “IBM”, “Unilever”, “Phillips”, радником кількох країн.
Він також був радником першого Президента України, чотирьох голів Верховної Ради та трьох Прем’єр-міністрів; Головою Консультативно-дорадчої ради при Президії Верховної Ради України. Ініціював створення деяких молодіжних організацій в Україні, був активним членом Всеукраїнської скаутської організації “Пласт”. Очолював фонд Богдана Гаврилишина в Києві і фундацію “Відродження” в Женеві.
За життя вийшко кілька книг Богдана Дмитровича, серед яких “Дороговкази в майбутнє. До більш ефективних суспільств” (1980) та “Залишаюсь українцем” (2011).
