У класичному університеті Тернополя відбулася зустріч із Ольгою Коновал – дружиною загиблого бійця, командира 2-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Сергія Коновала з позивним «Норд», випускника спеціальності «Політологія» кафедри політології та філософії ННІМВ ім. Б.Д. Гаврилишина ЗУНУ.
Символічно, що студенти, викладачі, працівники та гості зібралися в укритті адже в Україні йде війна, й це наші реалії. Ми маємо можливість навчатися й працювати лише тому, що наші захисники, земні й небесні, ціною власного життя боронять Україну.
Перегляньте також:
- Практики та науковці водної галузі відвідали ізраїльську конференцію у Києві
- Віктор Ющенко завітав у Тернопіль до ЗУНУ
29 травня день народження Сергія Коновала. Боляче й сумно, що його немає серед нас, але він живе в наших думках, наших діях, в нашому прагненні перемогти. Бо його смерть – заради життя, заради України.
стає важчою й жорстокішою, адже ворог хоче відібрати найцінніше – наше майбутнє. Сергій Коновал – Герой, який ціною власного життя захищав незалежність та державність, звільняв від окупантів Київ, Харків і тримав оборону на Донеччині, готував майбутній резерв для боїв з окупантами, брав участь у різних громадських акціях, співпрацював із бійцями ЗСУ та інших військових формувань, знімав фільми про воїнів, записував інтерв’ю із очевидцями боїв. Він завжди житиме у наших серцях, у наших спогадах, у наших думках!».
У 2014 році у складі Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор” ще зовсім юний Сергій, йому тоді було 22 роки, пішов воювати проти російських окупантів.
Завідувач кафедри політології та філософії Тетяна Чолач-Гончарук, яка дуже добре його знала, зазначила: «Сергій завжди був розумним та активним студентом, світлим, щирим, люблячим та безстрашним воїном, об’єднував й надихав людей та був прикладом воїна з незламним духом. Його знатимуть і пам’ятатимуть, адже тепер кафедрі політології та філософії ННІМВ ім. Б.Д. Гаврилишина присвоєно ім’я Героя – Сергія Коновала!»
Сергій знав, що буде велика війна, й разом із друзями до неї готувався. Як тільки московити застосували ракети, він та його побратими пішли на війну. Бійці воювали славно, знищували ворога, наводячи жах на нього. Через деякий час Сергій з побратимами став частиною Сил спеціальних операцій, а згодом на базі підрозділів Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» була створена 67 бригада Збройних Сил України.
В.о. директора навчально-наукового інституту міжнародних відносин ім. Б. Д. Гаврилишина Максим Живко сказав: «Він ніколи не схиляв голову, бо випробування його не лякали! Пам’ятаю, ще у 2018-2019 роках Сергій разом зі своїми побратимами організовували для студентів нашого університету курси з надання першої медичної допомоги, адже для нього було важливо, щоб молодь була готовою до викликів!»
Повномасштабне вторгнення росії змінило кожного. Сергій теж змінився. Будучи офіцером і командуючи ротою, він чимало здобув, але ще більше втратив. На його обличчі все менше бачили усмішку. Важкі бої виснажували його, особливо під Лиманом, в Часовому Яру.
Свіжим подихом і розрадою для Сергія була його дружина Ольга. Вона завжди його підтримувала та допомагала йому.
Дякуючи за зустріч, Ольга Коновал зазначила: «Де би не був Сергій, там завжди було легко, весело, просто. І недаремно те, що він був саме студентом кафедри політології та філософії, адже це – ідея довгого шляху змін в Україні та у всьому світі. Гуртуючи біля себе людей, він створив потужний бойовий підрозділ, захищав нас, боровся за нашу державу! Кожен із нас може робити великі справи!»
Також у межах зустрічі відбувся показ фільму «Шлях поколінь», співпродюсером якого був Сергій.
Нам усім треба гартуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі, не піддаватися провокаціям та чуткам, не сіяти у серцях зневіру та слабкість. Продовжуємо жити, працювати, волонтерити, боротися за Батьківщину!
