Володимир Базар з Тернопільщини: «Я б не бажав почути це нікому: “Будь ласка, тату, тільки не вмирай!»

Опубліковано:
13 Грудня, 2014

Він стояв на порозі нашої редакції з букетом жовтих хризантем, перев’язаних блакитною стрічкою. Мужній, усміхнений і щирий. Одягнений у військову форму, в руках чорний блокнот, з яким ніколи не розлучається.

 

bazar-1

 

Володимир Базар особисто завітав до редакції в гості, адже приїхав у довгоочікувану  відпустку.  Володимир Базар служить у тернопільському батальйоні територіальної оборони №6, який дислокується на Півдні України. Пішов у армію добровольцем, хоча рідним сказав, що його мобілізували. Знав, любляча дружина, син, батько відмовлятимуть від такого рішення, адже дуже переживають за нього.

 

Володимир служив у прикордонних військах. У місті Чоп в 1995-96 роках був першим, хто подавав команди українською. Каже, за це багато солдатів та командирів його не долюблювали. Зате почали поважати.

 

bazar-2

 

– Вночі я ніс службу як солдат, а  вдень мене забирали в штаб перекладати документацію з російської на українську мову, – пригадує Володимир.

 

Чоловік за професією – будівельник. Вірші почав писати ще двадцять років тому. Тоді мріяв видати свою збірку, але часи були важкі і згодом на творчість не залишилося часу.  Після Майдану Володимир зрозумів: потрібно щось міняти, як у країні, так і у власному житті. Відродив свою творчість і написав заяву у військкомат, що готовий йти захищати Україну.

 

У чорний блокнот Володимир занотовує поетичні рядки, які приходять на думку. Перші його критики – бойові побратими. Якщо вони схвалюють поезію, записує дату і час створення та публікує в соцмережах.

 

bazar

 

– Не всі вірші оприлюднюю. Є такі, що залишаю лише для себе, – каже чоловік. –  Сподіваюся, колись зможу видати свою збірку. Найбільше пишу вночі, адже тоді менше шуму і легше сконцентруватися. Але, буває, стою на посту і з’являється якась думка, тоді записую її у свій зошит, а вже коли з’являється вільний час, починаю віршувати.

Найзаповітніша мрія Володимира Базара, щоб в Україні запанував мир. На думку бійця, сьогодні для перемоги потрібні мудрі командири, правильні рішення, сильний дух і єдність.

 

– Зараз ми побачили справжнє обличчя нашого «братнього» народу і вкотре переконалися, ким наші сусіди є насправді, – додає він. – Ці 23 роки ми не були по-справжньому незалежними і зараз мусимо виборювати  волю для себе і своїх дітей, змінювати свою країну. І починати треба змалку. Прививати дітям любов до рідної мови, читати українські казки, показувати українські мультики. Дивно, коли людина 20 років живе в Тернополі і розмовляє російською. А українець переїздить у будь-яке російськомовне місто в своїй країні і починає забувати рідну мову. Це страшно. Коли кілька років тому я їхав відпочивати на Херсонщину, то українську мову сприймали по-іншому, могли попросити говорити російською, сказати, що не розуміють. А зараз люди там навіть стараються переходити на українську мову.  Населення до нас ставиться привітно. У школах організували благодійний ярмарок, щоб придбати для нас необхідні речі.

 

Через кілька днів Володимир повертається у військову частину, щоб продовжити службу і захищати українські кордони.

Усміхається та обіймає нас на прощання. А квіти, кольору сонця, досі гріють наші серця.

 

Юля ТОМЧИШИН.

 

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #АТО, #володимир базар, #новини тернопільщини, #новини тернополя, #тернопіль, #тернопільські новини
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
Любов Зубчук
15:20, 20 Травня, 2024

Любов Зубчук: «Я не шкодую, що залишилася у водоканалі, бо люблю свою роботу»

Блоги

ТОП новини тернопільщини: