01.08.2026
18:15:14
44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола розповіла історію військовослужбовця з позивним «Кубик». Він родом із Хмельниччини. Освіту здобув у Бережанському агротехнічному інституті. До війська потрапив у 2021 році на строкову службу, а вже через два місяці підписав контракт на три роки.
Повномасштабне вторгнення військовослужбовець зустрів у складі 44 окремої артилерійської бригади.
За словами військового, 24 лютого 2022 року підрозділ перебував на базі, після чого почав виїжджати на Київщину.
«24 лютого ми були на базі. Почали виїжджати на Київ. Там були від початку повномасштабного вторгнення і до червня. Спочатку був у солдатському складі, зараз уже сержант, старший технік роти», — згадує військовий.
Перші місяці його служби були пов’язані із забезпеченням підрозділів. Він був водієм роти забезпечення: підвозив боєприпаси, речове майно та продовольство.
Згодом вивчився на командира автомобільного відділення і став молодшим сержантом. Нині відповідає за технічний стан автомобілів, документацію водіїв, забезпечення запчастинами та організацію поточних ремонтів.
За роки служби змінювалися посади, обов’язки та райони виконання завдань. Незмінним залишалося одне — необхідність щодня виїжджати у небезпечні місця.
Оборона Київщини запам’яталася військовому постійною напругою.
«Найстрашніше було їхати під вибухами. Ми доставляли забезпечення, а прильоти були постійні. Думав тільки про одне: аби не в нас. Ночами майже не спали: кругом вибухи, усе летить, працювала авіація», — розповідає «Кубик».
Після Київщини підрозділ вирушив на Запорізький напрямок. За словами військовослужбовця, саме тоді війна почала швидко змінюватися.
«Не варто противника недооцінювати. Але є й відверто дивні безглузді рішення. Наприклад, коли вони відправляють по двоє-троє людей на штурм. Очевидно, що це дорога в один кінець», — каже він.
Наприкінці 2025-го — на початку 2026 року підрозділ працював поблизу Новомиколаївки. Спершу там було відносно тихо, однак згодом почалися обстріли. Військовим довелося швидко згуртуватися і шукати нові місця для переміщення.
Робота старшого техніка роти рідко буває помітною для сторонніх. Але саме від неї залежить, чи зможе підрозділ вчасно вирушити на завдання, доставити необхідне і повернутися назад.
Щоразу перед виїздом «Кубик» перевіряє автомобілі, стежить за їхнім станом, організовує ремонт і забезпечення запчастинами.
У підрозділі кажуть, що від його роботи нерідко залежить виконання бойового завдання і безпека людей.
«Ми служимо разом із 2022 року. Багато їздили, були нічні виїзди, техніка ламалася просто в дорозі — ремонтували на місці. Ми вже майже рідні, я навіть хресний його сина. Він відповідальний, дбає про техніку, допомагає хлопцям. У нього все має працювати як годинник», — розповідає побратим військового.
Удома на військового чекають дружина Павліна та маленький син Святослав.
За час великої війни в їхній родині народилася дитина. Про вагітність дружина вирішила повідомити чоловіка не телефоном, а через посилку.
«Зібрала маленьку коробочку: шкарпетки, пустунчик, бодік і листівку: “Ти будеш найкращим татом у світі”. Попросила зняти на відео, як відкриватиме посилку», — згадує Павліна.
За її словами, для майбутнього батька це була дуже емоційна несподіванка: на відео було видно, як він хвилювався і не міг стримати сліз.
У 44 окремій артилерійській бригаді зазначають, що такі військовослужбовці щодня виконують непомітну, але важливу роботу, без якої неможлива бойова діяльність підрозділу.
16:43, 31 Липня, 2026
23:24, 28 Липня, 2026
21:05, 25 Липня, 2026
