Книгофест “Подоляни” в Тернополі: два дні в ритмі української книги
- Опубліковано: Вікторія Дайвер
- —
- 28 Жовтня, 2026 о 14:43
Осінній книгофест «Подоляни» 2026 — непересічна подія, яка зібрала в одному просторі книговидавців, письменників і читачів із різних куточків України. На кілька днів ТРЦ «Подоляни» перетворився на місце, де головними були не вітрини й торгові зали, а книжкові обкладинки, живе слово, літературні відкриття та розмови.
37 видавництв, 40 авторів, які презентували новинки, сотні книжок і незліченна кількість читацьких історій. Це величезний світ українського книговидання, різноманіття жанрів і голосів, можливість погортати видання, про які давно чули, відкрити незнайомі імена й нарешті придбати ту саму книжку, яку відкладали у список бажань. А ще — зустріти улюблених письменників, почути про їхні задуми, поставити запитання, отримати автограф і відчути, що між автором та читачем немає дистанції книжкової полиці. Фотозони додавали фестивалю кольорів і усмішок.
Перегляньте також:
- Письменниця видала 370 книг за допомогою ШІ
- Про книгофест, нову чергу ТРЦ та культуру читання під час війни: Тетяна Чубак у проєкті «Такі часи»
Відвідувачі в соцмережах активно діляться враженнями про неймовірну атмосферу художнього слова, позитивними емоціями та добрими історіями. Одну з них розповіла представниця ветеранського простору «Дім ветерана»: там відбувся захід про ветеранську літературу, де школярі знайомилися, зокрема, із книжкою Олени Ластівки Мокренчук «Аліска, фронтова лисичка». А на книгофесті одна з дівчаток упізнала авторку, підійшла до неї, щоб познайомитися й поговорити, і розповіла, що пам’ятає історію лисички. Ось так книжкове знайомство отримало продовження — уже в особистій розмові читачки з письменницею.
У країні, яка бореться за свою свободу, книжка має особливу вагу. Вона — безцінна, бо коли приходить агресор, найперше спалює книжки й знищує бібліотеки. Ворог добре знає: книжка зберігає пам’ять, мову, культуру, нашу здатність називати речі своїми іменами й розповідати світові власні історії. Тому підтримувати українське книговидання, читати українських авторів, відкривати їх дітям — це спосіб берегти своє. І саме тому важливо, що книгофест мав ще один вимір — доброчинний. Благодійна ініціатива «Книжкова полиця добра», яка діє й поза межами фестивалю, отримала суттєве поповнення. Придбані й подаровані доброчинцями книги не лише знайдуть нових власників, а й стануть ближчими до тих читачів, які особливо їх потребують. Стануть подарунком, підтримкою, можливістю пізнати нове або просто маленьким світлим простором посеред непростих буднів.
Осінній книжковий фестиваль завершився, але книжкові історії тривають — на сторінках щойно придбаних видань, у розмовах та дописах в соцмережах. Нехай книжки знаходять своїх людей, а любов до українського слова приводить нас до нових зустрічей. До наступного книгофесту «Подоляни»!
