Літо – найкраща пора, щоб навчитися грати у петанк – мегапопулярний кульковий вид спорту Франції (власне, батьківщина петанку). Петанк – це щось середнє між боулінгом і керлінгом.На відміну від керлінгу, петанкісти грають на твердому (грунт, трава, пісок, щебінь), а не на льодовому покритті. Відкритий урок з петанкудля всіх бажаючихвідбувся цьогоріч і у Файному місті під час недавнього фестивалю “Вуличний ринок”. Саме у цей час у місто завітав учасник міжнародних змагань з петанку Іван Паламрчук, щоб показати майстер-клас.
Перегляньте також:
- Купівля Tether ERC20 (USDT) за готівку в Києві
- Молодий тернополянин втратив 165 тисяч гривень на фейковій роботі
Про петанк кажуть, що він не надто видовищний, але “інтелігентний” і доступний вид спорту. Суть: гравці двох команд на майданчику 15 на 4 м по черзі кидають металеві кулі, намагаючись потрапити якомога ближче до маленької дерев’яної кульки – кошонета. При цьому металева куля може зачепити кошонет або збити кулю суперника, щоб відштовхнути його. Головне, щоб у кінці гри одна або кілька куль команди опинились ближче до кошонета, ніж кулі суперника. За кожну таку кулю нараховується по одному очку, а гра триває до 13 очок. Команда складається з трьох осіб, у кожного з яких своя спеціалізація. Завдання пойнтера – влучно котити кулі з обраної траєкторії. Мета шутера – точно потрапляти по кулях супротивника. У профі це виходить в 8 випадках з 10. А майстерність капітана, полягає в тому, щоб визначати, чий кидок найбільш вигідний його команді. Вищий пілотаж в петанку – це каро, коли після снайперського попадання шутера куля конкурентів відлітає, а своя куля потрапляє на їх місце.
Як розповів один із популяризаторів петанку в Тернополі Андрій Вовк, уже кілька тернополян мають набір куль (вартість – від 400 грн.) для гри у петанк, тож на вихідних цілком можна пограти.”На фестивалі “Вуличний ринок” у цьому виді спорту уже випробували себе близько десятка тернополян, які зголосилися на участь у Фейсбуку, — каже Андрій Вовк. — Того дня мешканці міста демонстрували інтерес до поки що “екзотичного” в нас спорту, підходилипоцікавитися. У нашу групу в Фейсбуку писав і француз, який зараз живе в Тернополі, він був приємно подивований, що національна гра його батьківщини, набирає популярності і тут. Навчитися грати в цю гру можна лише на практиці, спостерігаючи за діями інших гравців і переймаючи у них досвід”.
Андрій каже, що інтернет-активісти уже розпочали широку інформаційну кампанію про петанк в Ужгороді і Львові. Уже існує Федерація петанку України (однойменна сторінка є у Фейсбуку), де з кожного міста є представники. 6-7 червня відбудеться чемпіонат з петанку в Львові у клубі “Леополіс”, туди збираються не тільки професіонали, а й аматори. Є задум провести такий чемпіонат і в Тернополі.Кому цікаво, слідкуйте за повідомленнями у соцмережах.”Проблема Файного міста лише в тому, що у нас ще нема відповідного майданчика, для чемпіонатів потрібна велика територія, — зазначив Андрій Вовк. —У цій грі, як правило, грають на жорсткому ґрунті або гравії, але можна і на траві, піску. Для цього є зручні локації біля озера. Будемо працювати над пошуком такого майданчиканайближчим часом”.
Петанк поширився світом із французького Провансу. Його назва перекладається з місцевого діалекту як “ноги разом”, або, точніше, “ноги на якорі”, бо в момент кидання кулі гравець не може відривати ноги від землі. В подібні ігри грали ще в Стародавніх Греції та Римі, але історію сучасного петанку ведуть від 1907 року.Найбільше в петанк, що природно, грають на його батьківщині – у Франції, де нараховується близько 17 млн. гравців. У теплу пору року там майже в кожному парку та на більш-менш придатному майданчику можна побачити петанкістів, серед яких чимало людей старшого віку.
— Одночасно як у команді, так і один проти одного можуть грати люди різного віку й фізичної підготовки, – зазначив Андрій Вовк. – Петанк не передбачає великих навантажень, але весь час тримає в тонусі, бо за одну гру, яка триває 30-60 хвилин, треба присісти понад 70 разів. Треба думати, аналізувати і прораховувати, бо головне – поставити кулю не лише найближче до кошонета, а й максимально незручно для суперника.
Нарила дотепні деталі петанку в інтернеті: “Гравці в петанк п’ють спеціальний напій “пастіс”, за смаком нагадує гримучу суміш абсенту і мікстури від кашлю. Ця традиція сягає давніх часів, хоча дотримуватися її зовсім не обов’язково. А ось від іншої традиції “викрутитися” важко: гравці команди, що поступилася всуху (з рахунком 0:13), зобов’язані цілувати філейну частину дівчини Фанні. Збоченість процедури в тому, що дівчина ця померла багато років тому і зараз існує тільки у вигляді картин, статуй або настінних барельєфів”. Вочевидь, петанкісти-лузери цілують твори мистецтва.
