Редакція газети “Вільне життя плюс” опублікувала 10 червня листа від одного з тернопільких читачів (автор просив не вказувати свого прізвища і підписався І. М.), який доводив: нова влада й досі користується старими методами.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Автор листа розповів про те, що Тернопілсьська ОДА розсилає по установах і закладах краю спеціальні листи, в яких “просить провести відповідну роботу щодо забезпечення належної організації передплати” однієї з газет.
“Мені важко зрозуміти, як нині чи то голові Тернопільської обласної державної адміністрації Степанові Барні, а чи його підлеглим вдалося вичавити із себе той лист про добровільно-примусову передплату газети в установах і закладах області, – зазначає читач. – Не одного “губернатора” мені довелося пережити. Але такі “передплатні темники” були тільки за часів “губернаторства” Валентина Хоптяна“.
Відродження “хоптянівської” політики обурує І. М. та змушує бити тривогу, бо коли такий початок – яким буде продовження. До того ж, преконаний читача, що й журналістів газети, про яку йдеться в “передплатних темниках”, влада також “ставить у рамки цензури”.
Під листом редакція “ВЖ плюс” висловила свою позицію:
“Ми вже колись писали, як згаданми в листі радянськими “пережитками” неодноразово користувалася “регіоналівська” влада. Хоча почути про те, що “традицію” нині в області знову відродили, і справді неприємно. Але останнє слово в цьому випадку – за читачами. Ви маєте право передплачувати ті видання, які вам цікаві й корисні. І нехай влада пише сотні траких-от листів чи розпоряджень, та вони не є обов’язкові до виконання.
Наостанок хочеться звернутися до всіх “ініціаторів” таких вказівок – нам прикро усвідолювати, що в Тернополі є кому носити вишиванки, є кому встановлюавти патроітичні рекорди під стінами “білого дому”, є кому виголошувати полум’яні промови біля мікрофонів і світитися перед телекамерами, але немає кому змніювати систему ззсередини. Дбайте не про яскраву епатажну форму, а про глибокий зміст”.
