Що тримає людей разом, коли вони втратили дім? Історія ВПО із Козови
- Опубліковано: Ніка Холодовська
- —
- 18 Липня, 2026 о 11:58
Після вимушеного переїзду через російську агресію для людей дуже важливо не втратити відчуття, що поруч є хтось, хто тебе розуміє.
У Козові, що на Тернопільщині, внутрішньо переміщені люди самоорганізувалися і створили спільноту. Вони познайомилися вже після евакуації, почали організовувати зустрічі, підтримувати одне одного, ділитися досвідом і разом переживати непрості зміни.
Перегляньте також:
- Україна отримала від ЄС 3,47 мільярда євро на критичні оборонні потреби, – Хмара
- Хай квітне українське поле. Воїни подбають про все інше
Коли благодійний фонд «Посмішка ЮА» розпочав проводити для цієї спільноти заходи психосоціальної підтримки в межах проєкту «Гідність і турбота: комплексні послуги із захисту для вразливих евакуйованих осіб», стало зрозуміло: найцінніше тут уже є сформовано і це – довіра між людьми.
Єдиного місця для зустрічей група тоді не мала. Але це не зупинило ні учасників, ні координаторку ініціативної групи пані Оксану. Щоразу вона знаходила приміщення, домовлялася з громадою, шукала можливості, аби люди могли зібратися разом.
Під час занять із психосоціального супроводу, що проводив БФ «Посмішка ЮА», люди спілкувалися, знайомилися ближче, навчалися справлятися зі стресом через творчі практики, спільну діяльність і взаємодію. Саме так працює психосоціальна підтримка, яку надає «Посмішка ЮА»: вона допомагає поступово відновлювати внутрішні ресурси, повертати відчуття безпеки та знову будувати зв’язки з іншими людьми.
Для команди фонду кожна зустріч із цією групою також стала особливою.
«Таке відчуття, ніби ми знайомі вже сто років», – ділиться одна з фасилітаторок.
Психосоціальна підтримка не починається з приміщення. Вона починається там, де люди готові бути поруч одне з одним.
Саме тому історія козівської спільноти стала для команди «Посмішки ЮА» особливою. Вона ще раз нагадала: справжня стійкість народжується не зі стін, а з довіри. Коли є люди, які підтримують одне одного, завжди знайдеться місце, де можна зустрітися.
Іноді саме спільнота стає тим новим домом, який неможливо втратити.
