15.11.2026
14:04:46
Від початку повномасштабного вторгнення Віталій із Тернопільського району став на захист України. Сьогодні 37-річний військовий із позивним «Вітас» має за плечима кілька років служби, бойовий досвід і відповідальність за людей, із якими щодня виконує завдання.
Нині він служить головним сержантом і командиром міномета першого мінометного взводу мінометної батареї третього окремого батальйону 105-ї окремої бригади територіальної оборони.
До Збройних Сил України Віталій долучився у 2022 році після отримання повістки. Каже, рішення прийняв швидко: наступного дня прийшов до військкомату, а ще за день уже розпочав службу.
Від самого початку його направили до мінометної батареї. Спершу він працював старшим навідником міномета. Згодом завдяки відповідальному ставленню до служби та вмінню взаємодіяти з людьми отримав посаду командира міномета.
За час служби Віталій добре опанував свою справу. Водночас найбільшою цінністю вважає людей, із якими пліч-о-пліч проходить військовий шлях.
Чимало побратимів поруч із ним від перших днів служби. За цей час вони настільки звикли працювати разом, що часто розуміють одне одного без пояснень. Уміють підтримати, підмінити та допомогти, коли цього потребує ситуація.
Під керівництвом Віталія служать четверо військовослужбовців. Він задоволений тим, як кожен із них ставиться до своїх обов’язків, адже знає: спільний результат залежить від злагодженої роботи всього підрозділу.
«Ми один одного розуміємо, один одного підтримуємо. Тут, навіть у цій роботі, можемо один одного підмінити», — розповідає «Вітас».
Командир відповідає не лише за завдання, а й за людейПосада командира вимагає від Віталія не тільки професійних навичок, а й уміння підтримувати підлеглих. Перед виконанням бойових завдань він намагається налаштувати побратимів, допомогти їм зберігати спокій і впевненість.
Військовий розуміє, що хвилювання перед виходом на позиції є природним, адже кожен усвідомлює небезпеку.
Служба мінометників пов’язана з постійними ризиками. Серед викликів — ворожі безпілотники, обстріли та складні умови роботи. Попри це, підрозділ продовжує виконувати поставлені завдання, намагаючись діяти максимально злагоджено та безпечно.
«Ми знаємо, що маємо там відпрацювати. Нам треба це зробити», — говорить військовий.
Тривала служба змінює ставлення до звичних речей. Віталій зізнається, що за роки війни побратими стали для нього настільки близькими, що навіть під час відпустки вдома відчуває, як йому бракує людей, із якими щодня проходить службу.
Водночас на нього чекає власна родина — дружина, син і донька. З близькими захисник намагається спілкуватися щодня, іноді навіть кілька разів на день. Їхня підтримка допомагає триматися та додає сил.
Кожну можливість приїхати додому Віталій цінує особливо. Адже зустрічі з рідними, спільний час із дітьми та прості родинні моменти стають тим, заради чого хочеться повертатися.
За час служби військовий отримав кілька відзнак. Серед них — Хрест Сил територіальної оборони.
Свою роботу «Вітас» оцінює передусім через відповідальність перед підрозділом і побратимами. Він не приховує, що хотів би бути поруч із родиною, однак усвідомлює, чому зараз має залишатися у війську.
Тож продовжує служити, підтримувати своїх хлопців і виконувати поставлені завдання. Адже за кожним військовим стоять побратими, а вдома на кожного захисника чекають рідні.
09:43, 11 Листопада, 2026
18:20, 7 Листопада, 2026
