Наш народ завжди відзначався інфантильністю. Ну і нездоланною лінню. Як інтелектуальною, так і банальною. Хтось має прийти і все нам, за нас зробити. Ми все ще чекаємо на Месію. От його і підсовують.
Перегляньте також:
То все за нас має зробити Ющенко, то Тимошенко, то Віктор Федорович, то великий і могутній Кличко. Головне, щоб не я. А потім пішли дрібніші месії – Парасюк, Козак Гаврилюк, Ляшко.
І гріх би цією дитячою рисою не скористатися нашим воріженькам.
Останнім нашим рятівником є, звісно, Надія Савченко. Кандидувала Юлія Тимошенко – та, здається, года підводять – ну і втома від образу, який вже два десятиліття топчеться на сцені.
І все б нічого, хай би бавився народ. Та на жаль на кону не лише існування держави, а й наше персональне життя. І це не метафора – хто сумнівається, хай подивиться на те, чим завершився такий інфантилізм для жителів Донбаса – тепер процвітають.
Тому мене дістало. Далі мовчати не можна. Мені важливе життя моїх близьких. І нікому віддавати право вирішувати їх долю не хочу. Так само, як і зважати на наші українські менуети…
А тому про нашу чергову Месію:
– Савченко припустила, що бойовики хочуть говорити з нею.
– Савченко вважає, що надання Україні зброї може призвести до Третьої світової війни.
– Економічні санкції бажано скасовувати з часом відповідно до виконання чогось. Поетапно – сказала Савченко.
Тобто – легалізуємо бандитів і убивць, переконуємо Захід, що зброї Україні не давати, знімаємо з Росії санкції? Що далі? Що це – природний ідіотизм чи банальний кріт – свідомий того, що він говорить чи ні? Чи просто голос Путіна?
Здається, що після першого заціпеніння і шоку від всіх цих откровєній, пора тверезо придивитися до пані Савченко. Без сентиментів – бо ж на кону наші долі. Кожного з нас. Бо вся ця парасюківщина-ляшківщина доведе нас до катастрофи. Вже довела.
Я запостив статтю Юрка Винничука «Говори, Надю, говори», якого дістало одним з перших: «Я довго не висловлювався про Савченко, хоча від самого початку вона викликала в мене глибоку підозру. Зараз багато хто й сам бачить, чим вона дихає і на кого працює… Цікаво, що на сайті Медведчука «Украінскійвибор» усі виголошені Надею постулати давно присутні. Після усіх її заяв виникає тиха підозра, чи не є вона проектом Медведчука, який власне й брав участь у її обміні.». Киньте оком на всю статтю – я навів лише одну цитату.
На що мені і Винничуку звернули увагу на коментар помічника Савченко Ірини Юзик:
«1. Санкції: Савченко вимагає посилення й розширення персональних санкцій щодо високопоставлених російських чиновників, включно з Володимиром Путіним. Тому що “Кремлю санкції байдужі, там не відчувають злиднів”.
2. Допомога Україні зброєю: Так, вона за допомогу Україні зброєю, але все залежить з якою рішучістю й інтенсивністю це буде робитись. Якщо зараз завалити Україну зброєю усіх видів і потужностей – це можеспрорвокувати Путіна до розв’язання 3-ї світової війни. Тому збройну й військову допомогу потрібно надавати поступово.»
Але ж важливі не так персональні санкції – це «укус комара» – як системні, тому відмова від системних санкцій, які б’ють по секторах економіки на користь персональних це зведення на манівці – знову сопілочка крисолова, яка заводить нас у болото – про це вчора делікатно на 112 каналі сказав Безсмертний. Делікатно, бо Надзвичайний і Повноважний Посол… Я не Посол, тому пишу в режимі, заданому самою Савченко – напряму.
Ну і про зброю – важливий часовий фактор, але не в сторонусповільненняи її постачання, як пропонує Савченко, а саме пришвидшення (що не означає, що верещати про це на кожному перехресті) – от вже два роки «сповільнюють» – куди далі – чекаємо, поки Україна гигне? – а тут ще й Савченко – а давайте ще повільніше чи й взагалі ніколи не даватимемо, бо Росію роздратуємо. Звичайно Ірина Юзик крутий коментатор, але і ми відважилися щось докинути 🙂
І на закінчення Yuriy Romanenko прокоментував всю цю дискусію ще чіткіше: «Тарас, если кто-то крякает как Медведчук, повторяет тезисыМедведчука, то это и есть Медведчук. Савченко не для того раскручивали со стороны России, чтобы онавела проукраинскую политику. А поскольку ее раскручивали с момента, когда слили видео с допросом, то удивительно, что мало кто задавался вопросом зачем русские сделали так много для становленияукраинского героя. Они же не дураки? Далеко не дураки, а это значит, что у них был мотив и выгода. Иесли мы видим, что Савченко говорит то, что выгодно России, то мы и видим реализацию такого мотиваи выгоды. Это не глупость, а именно реализация мотивов России, учитывая как Савченко системноповторяет тезисы несмотря на нарастающий вал критики. Поэтому нужно перестать удивляться тому,что говорит Савченко, а просто признать ее тем, кем она является де-факто – “троянским конем”,которого вольно или невольно используют для того, чтобы принудить Украину к капитуляции. ПоэтомуСавченко нужно усилиями общественности слить как можно быстрее. Этим мы сделаем неоценимуюуслугу Украине и самим себе.»
Тарас Возняк.
23 06 2016
