Побороти ворога чи побороти ненависть? На зустрічі з молоддю в рамках Всеукраїнської прощі до Зарваниці 18 липня 2015 року Глава УГКЦ порадив молоді не плутати фальшивий патріотизм зі справжнім, а почуття ненависті – з любов’ю до Батьківщини.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Про ненависть, патріотизм і перемогу
– Справжнім патріотизмом є ніщо інше, як любов до Батьківщини.
– Як відрізнити справжній патріотизм від фальшивого? Якщо хтось ненавидить ворогів – він не є справжнім патріотом. Тому що він сьогодні ненавидить ворога, а завтра ненавидітиме свого ближнього, Господа Бога, всіх і себе в тому числі.
– Ненависть ще ніколи нічого не збудувала, ненависть тільки руйнує
– Якщо я даю у собі своєму ворогові збудити ненависть – я вже стаю слабким. Чому? Тому що ненависть висушує душу.
– Ненависть паралізує людину. І той, хто ненавидить, може так прожити місяць, два, рік, а дальше жити з ненавистю неможливо.
– Ненависть перш за все руйнує того, хто її носить в собі. Це такий духовний механізм: ненависть не руйнує ворога, а ненависть руйнує ту людину, яка має у своєму серці ту руйнівну силу.
– Лідери, які хочуть повести за собою народ, – який дух ними рухає? Якщо ними рухає дух ненависті – стережіться. Бо каже Христос: багато прийдуть лжехристів і лжепророків і багатьох праведних за собою зведуть.
– Як навчитися поборювати ненависть у собі? …Коли комусь холодно, він, природно, шукає, де б зігрітися, правда? От ненависть можна порівняти з холодом, який паралізує. Що тоді треба робити? Треба шукати джерел любові. Джерелом любові є Господь Бог.
– Єдиний, хто вміє поборювати в собі ненависть – це християнин, який молиться.
– Ісус Христос, кажучи “Любіть ворогів ваших”, дає рецепт перемоги. Бо усі війни починаються з ненависті. Але усі перемоги переходять від сили Божої любові.
Про біль, байдужість і дію
– Одна з цілей яку ставить наш ворог – це наша байдужість. Щоб нам було все одно, хто прийде, хто відійде, хто буде на нашій землі господарем, щоби в кінці кінців здалися на милість того, що відбудеться без нас. І тому я хочу закликати сьогодні всіх вас: не будьте байдужими, бо байдужість вбиває.
– Ми маємо дуже багато болю. Болить кожна вістка про загибель людей, кожна зустріч із пораненими… Що з цим болем робити? Перетворити цей біль в дію!..
– Діяльна любов має оздоровлюючу силу. Вона починає гоїти рану тої людини, яка щось робить для іншого – наприклад, справжнього волонтера, – так і приносить користь тому, кому та людина служить.
– Коли ми щось робимо, коли ми не байдужі, біль перетворюється на колосальну внутрішню енергію, силу, яку Євангеліє називає називає силою любові.
