«Наша історія наскрізь сфальшована росіянами та поляками», – безапеляційно заявляє дніпропетровський автор популярних видань Володимир Білінський і пропонує своє бачення минулого. Учора, 10 червня, письменник провів зустрічі із тернопільськими читачами у бібліотеці №2 та у «Домі книги».
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
З під-пера Володимира Білінського вийшли книги «Москва Ординська» та «Країна Моксель, або Московія», котру в 2011 році було визначено лауреатом премії ім. Івана Франка у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері»
Гостям заходу Володимир Броніславович презентував свій новий роман-дослідження «Україна-Русь. Князі Галицькі-Острозькі», котре на 376 сторінках відкриває альтернативний погляд на історію України 14-15 століть. Письменник переконаний, що російська та польська влада була зацікавлена приховати реальні факти історії України, для чого фальшувалися як самі історичні документи, так і створювалися вигідні сусідам-ворогам її інтерпретації, з метою довести, що в українців не було ані власних еліт, ані держави, ані права на національну державу.
Не боїться автор критикувати й вітчизняних істориків, адже вважає, що наше минуле описане не те що недостовірно, а недбало і халтурно. Так, Володимио Білінський вступає у полеміку щодо існування так званої боярської республіки Дмитра Дедька у 14 столітті в Україні, вступає у дискусію з відомим істориком Наталією Яковенко, котра стверджує про походження роду Острозьких від князів-гедиміновичів. Натомість з маловідомих історичних джерел автор відкриває широкому колу читачів ім’я руського князя Дмитра і доводить, що Любарта, як правителя Галицько-волинських земель не існувало.
«В першу чергу я такий же читач, як і ви. І чим більше я читав історичних досліджень, тим більше лізла в очі відверта брехня. Я розумів, що у давню історію, про яку залишилося мало писемних відомостей, могли «накидати» всілякої брехні. Але й ближча до нас історія викликає здивування масою недостовірностей», – пояснює автор що мотивувало його до написання нової праці.
Книга скоріш звертає увагу на недоліки усталених підходів до вивчення історії та пропонує матеріал до роздумів, аніж претендує на звання істини.
Марія Богданович
