Маючи трьох дітей, Тетяна зробила свідомий вибір захищати свою країну і приєдналась до ЗСУ.
«Я мусила тут бути. Розуміла, що не можу ось так просто сидіти і чекати на перемогу», – каже Тетяна.
Тетяна змінила крейду на камуфляж. Вчителька у мирний час, тепер старший лейтенант, очолює групу психологічної підтримки в 63-й бригаді.
Перегляньте також:
- Тернопіль для ЗСУ: прапор з фронту як символ єдності захисників та громади
- Позашляховик для фронту: тернопільські митники передали автомобіль бійцям ЗСУ
«Коли бачу позитивну динаміку в роботі з військовим – це для мене найкращий ресурс. Тоді я вкотре переконуюсь, що тут моє місце». – каже жінка.
Війна – це не лише про зброю, а й про людей. І саме завдяки таким професіоналам, як Тетяна, наш перемога є можливою.
Військовий що поділився історіями з фронту, мріє про мирне життя у Тернополі