Сьогодні вся увага пані Марії прикута до екрану телевізора. Бо там розповідають про трагедію депортації 1944-1951 рр. Нарешті про неї говорять, на державному рівні. Нарешті депутати в першому читанні проголосували законопроєкт про визнання депортованих. Тепер потрібно весь законопроєкт, де є правки, які Українська Галицька Партія спільно з товариствами депортованих подала до обговорення у Верховну Раду. Вселяє надію той факт, що комітет ці правки розглянув і частину врахував.
Читайте також
Перегляньте також:
- Всі пільги на проїзд залишаються: у Тернополі змінюється тариф на транспорт, який не буде більший, ніж в містах заходу України
- Під час довгих відключень світла більше 17 годин воду отримає лише частина тернополян, – ЗМІ
Боротьба за відновлення прав примусово переселених українців триває вже упродовж тривалого часу. Нарешті депутати дослухались до вимог Української Галицької Партії. Комітет Верховної Ради з прав людини розглянув правки до закону про депортацію. Хороша новина – компенсації зможуть отримати рідні депортованих.
В початковій редакції закону такого права спадкоємці не мали. Тепер в разі смерті депортованого гроші виплатять членам сім’ї – чоловіку, дружині або дітям.
“Це дуже хороша новина. Така глобальна справа, яку ми розпочали спільно з депортованими, має всі шанси стати успішною. Адже наші правки до законопроєкту про визнання депортованих врахували. Шкода, що не всі, там же йшлося про справедливі компенсації на основі розрахунків втраченого майна. Але попри це, компенсації зможуть отримати рідні депортованих”, – розповідає Ірина Яремчук, координаторка ініціативної групи з визнання депортованих українців в 1944-1951 роках, голова Тернопільської міської організації Української Галицької Партії.
Активісти УГП пропонували справедливу та раціональну схему нарахування компенсацій депортованим. Це мало бути хоча б 20 відсотків від вартості втраченого майна, оскільки люди мали різні нажитки. Однак Комітет зупинився на тому, щоб виплачувати однакову для всіх одноразову матеріальну допомогу. На жаль, депутатам не вистачило політичної волі, щоб повністю вирішити проблему депортованих. Тому боротьба триває далі!
“Саме ви можете долучитися до цієї доброї справи, просто написавши листа Голові Верховної Ради України. Розкажіть історію депортації, Вашу чи Ваших рідних, приверніть увагу до проблеми, покажіть, що біль сотень тисяч депортованих не можна ігнорувати роками. Зараз нам потрібно мобілізувати всі сили, щоб депортованих врешті визнали та виплатили їм компенсації!”, – резюмує Ігор Предко, дослідник, активіст Української Галицької Партії.
Адреса для листування:
Голові Верховної Ради України Стефанчуку Руслану Олексійовичу, поштова адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 5, 01008.
Якщо у вас виникають труднощі – телефонуйте! Львівська область – (068) 77-11-669, Івано-Франківська область – (097) 30-92-203, Тернопільська область та інші міста України – (068) 96-23-882.
Ми надішлемо вам зразок листа!
Ольга Кізюк
