Народний депутат має бути чесним, порядним, обізнаним у всіх питаннях, що стосуються його компетенції, а також – голосувати особисто.
Функція парламентарія – писати законопроекти, а не «гріти» свій округ ремонтами садочків, шкіл і доріг. Такої думки дотримується Володимир Кравець – голова Вишнівецької об’єднаної територіальної громади (ОТГ), а нині – кандидат у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №164.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
«Нова Верховна Рада буде ще менш монолітною, ніж «стара»
– Чим нинішня виборча кампанія відрізняється від попередніх? Адже це – не перші вибори у вашому житті. Досвід уже є…
– По-перше, вони – дочасні, а тому – вкрай малий період був для підготовки і агітаційної кампанії. Довелося працювати в особливому режимі. По-друге, впевнений, що буде дуже багато несподіванок уже за фактом голосування. Як на мене, цього разу до Верховної Ради можуть обрати людей, які навіть про таке не мріяли. Натомість «пролетять» повз мандат ті, хто сьогодні впевнений у своїй перемозі.
– Цікаво, скільки зараз триває ваш робочий день?
– Важко вказати якісь чіткі рамки. Наприклад, вчора я приїхав додому із зустрічей з виборцями лише о 12-й ночі. Об’їздив за останні тижні і Шумщину, і Лановеччину, і Кременеччину. А ще потрібен час, щоб привести себе у порядок, поїсти, щось почитати… Вже о 6-й ранку – підйом, і знову – у дорогу. Дружину і доньок я фактично не бачу. Дуже про це шкодую, але мушу донести до людей своє бачення майбутнього України, а зараз для цього – влучний час…
– Яким, на вашу думку, буде майбутній парламент?
– Таким, як вирішать люди… Однак мене дуже турбує те, що майбутня Верховна Рада буде ще менш монолітною, ніж «стара». Адже до парламенту зайдуть люди із дуже різними поглядами на все: від міжнародної і внутрішньої політики до економічних орієнтирів держави. Боюся також, що новообрані парламентарії можуть перетворити Раду на ще одне «акціонерне товариство», де будуть торгуватися, домовлятися. Бо навіть у списках начебто патріотичних сил мандат можуть отримати представники олігархічних сил. Я сам знаю кількох людей, яких там взагалі не мало бути, але вони є… Це наслідок того, що в Україні політика – підла, брудна і цинічна. Вона абсолютно нині не спрямована на розбудову нашої держави.
– А яким мав би бути український парламент?
– Як на мене, все було б набагато правильніше і простіше, якби у нас була двопартійна система. Так, як є у багатьох розвинених країнах. Коли в Україні число партій наближається до 300, то вже доходить до маразму. Адже у цих політичних сил часто схожі або абсолютно різні бачення щодо майбутнього країни, її місця на міжнародній арені, а також у веденні внутрішньої політики.
У світі ж як? Перемагає партія під час виборів, набирає більшість, то бере на себе відповідальність за все, що відбуватиметься впродовж наступного періоду. За 5 років виборці пересвідчуються, скажімо: «Хлопці, ви не туди йдете і не туди нас ведете! Не вмієте керувати!». І тоді вже обирають іншу партію. Все чітко видно: хто, що і не так зробив. А у нас як? Ніби й набрала партія велику кількість голосів виборців, але більшість у парламенті не отримала. Відтак починаються домовлятися, пошуки союзників, торги. Іншого слова, як «базар», тут просто не підберу. Треба змінювати всю виборчу систему…
«Розвалювати Україну під патріотичними гаслами стало модно»
– Трендом цієї виборчої кампанії стали «нові обличчя». Ми бачимо багато людей, які досі не мали жодного стосунку до політики. Чи є у цьому якісь загрози? Адже «новачку» потрібен час для адаптації, а суспільство хоче змін уже…
– Загрози є завжди. Насамперед, люди не до кінця розуміють, хто йде у політику, яка у них мета тощо. Навіть відомі партії часто на мажоритарних округах висувають кандидатів, яких місцеві жителі взагалі не знають. Є таке і цьогоріч…
Окрім того, я вважаю, що перевагу нині дійсно варто надавати молодим людям, які ще не стали «гвинтиками» старої системи або просто із нею не знайомі. Адже саме та стара система з’їдає нашу країну зсередини… Наголошую, я ніколи не був би в політиці, не очолював би Вишнівецьку ОТГ, якби я дійсно бачив, що навколо, у всій державі і без мене відбуваються зміни на краще, держава рухається у правовому напрямку, народ живе усе краще і не шукає долю за кордоном… Але в Україні все наскрізь «пронизала» корупція. Звичайні люди, можливо, не розуміють яких загрозливих масштабів вона сягнула. А я вже дивитися не можу на тих, хто у свята б’є себе в груди, що він патріот, хоча насправді за ним, як то кажуть, «верби ростуть». Розвалювати Україну під патріотичними гаслами за 28 років стало модно, на жаль… Не хотів би це і надалі бачити у нашій державі.
– Як ставитеся до людей, які тепер опинилися при владі? Чи налаштовані бути в опозиції, якщо вони робитимуть якісь шкідливі кроки?
– Якщо доля і виборці будуть прихильними до мене, то я про таке заявлятиму просто з трибуни Верховної Ради. Я змушу усіх тоді почути мій голос. Мовчати я точно не буду, якщо буде відбуватися те, що ми бачимо зараз.
– Частину українців обурює, що у державі згортають українізацію, декомунізацію…
– Я цим також обурений. Адже ми живемо в державі, яка називається Україна. Ми маємо бути і надалі Незалежною та Соборною державою, а не частинкою Росії. Люди це повинні зрозуміти – і у владних кабінетах, і на кухнях.
«Функція народного депутата – писати законопроекти»
– Але ж об’єднуватися вам із кимось у Раді все одно доведеться?
– Думаю, що під час голосувань мій вибір буде ситуативним. Адже наді мною не тяжітиме «партійна дисципліна», тому я зможу підтримувати всі пропозиції, що йтимуть на користь державі Україна і її народу. Буду керуватися принципом доцільності. Тиснутиму «за» лише тоді, коли розумітиму, що той чи інший законопроект вигідний державі і українцям.
– Чимало українців навіть не уявляють, що має робити нардеп. Насправді ж, він не повинен ремонтувати дороги і встановлювати лавочки на своєму окрузі…
– Так, це – правда. Це не є функцією народного депутата – бігати по садочках, по школах і лікарнях та щось там перед виборами (бо так зазвичай і є) ремонтувати, «латати», лагодити. Бюджетна сфера має бути під цілковитою опікою сільського, селищного або міського голови, а також керівників адміністрацій на місцях. Функція народного депутата – писати законопроекти, приймати звернення від людей і відстоювати її їхню думку, писати запити до Кабміну та різних відомств тощо. Особисто я готовий вести таку законотворчу діяльність, зважаючи на той досвід, який уже маю за плечами. До того ж, я матиму кількох фахових помічників – юристів, які будуть мені допомагати у веденні справ.
– У такому разі: яким має бути народний депутат, щоб його присутність у парламенті була корисною і для всієї області, і для кожної громади?
– Він має бути чесним, порядним, обізнаним у всіх питаннях, що стосуються його компетенції. Про те, що він має брати активну участь у засіданнях сесій і комісій, а також голосувати особисто, навіть не згадую. Адже іншого шляху не бачу.
До речі, я би відразу запропонував законопроект, що дозволяв би відбирати мандат у тих, хто потрапив до Верховної Ради, отримує там непогану зарплату, але при цьому нічого не робить. Нехай це місце займе людина, яка дійсно думає про державу.
– Не секрет, що дехто йде до парламенту, що захистити свій бізнес. Інших цікавлять влада і заробітки. Чому у Верховну Раду йдете ви?
– Я йду до парламенту, щоб будувати в Україні дійсно правову державу. Ніколи не буду голосувати «за 30 срібняків». Честь для мене дорожча за гроші. Скасування недоторканності для всіх без винятку я підтримую обома руками. Якщо ти – чесний, завжди чиниш гідно, не «дерибаниш» бюджетні гроші, то тобі немає чого боятися.
Надія Новак
