07.09.2026
15:09:00
українська журналістка, редакторка радіопрограм. Членкиня НСЖУ. Заслужена журналістка України.
Каван. Ірландія. Із Сергієм Баланом я познайомилася, як із співдиректором Асоціації Українців в Республіці Ірландія (АУРІ), очільником Об’єднання українців у графстві Каван (Ukrainian Community Cavan) та провідним менеджером лідируючого господарства з вирощування грибів в Ірландії.
За словами колег-волонтерів, Сергій – стратегічний лідер, досвідчений професіонал у сфері будівництва з сильними навичками у веденні переговорів, плануванні та управлінні, що сприяє благодійній громадській організації ставити цілі і досягати їх. «На п»ятий рік вимушеної еміграції потреби українців тут змінилися. Якщо на початку це було кризове гуманітарне реагування, то нині на перший план виходить завдання допомоги військовим та збереження ідентичності, мови та посилення зв’язків всередині української громади та з Україною. Ми прагнемо, щоб голос України звучав на острові, в Європі й головне — серед українців», – сказав Сергій Балан.
На смарагдовий острів Сергій приїхав із Вінничини у 2001 році, поступово інтегрувався, але як справжній українець, весь час працював над розширенням можливостей української громади та популяризацією української культури в Ірландії. До товариства АУРІ, зареєстрованого у 2008 році , приєднався з початком великої війни щоб разом з волонтерською командою Кавану, що стала на ноги у 2019 році, сприяти українцям у вирішенні нагальних проблем. В рамках проєкту Українського хабу разом з Групою Локального розвитку (CCLD) та за допомогою місцевої влади, каванських волонтерів відкрили Український центр «Паляниця», який із закладу матеріальної допомоги перетворився на культурно- інформаційний центр, що успішно працює і сьогодні.
«Ми знайшли чудових вчителів, які вже навчають українських дітей. Хочемо, щоб всі наші громадяни, які нині інтегруються в гостинне суспільство Ірландії, мали можливість навчатися, творити та спілкуватися рідною мовою,- розповідає Сергій. – За підтримки наших партнерів з CCLD ми маємо додаткові приміщення для проведення різноманітних занять з дітьми та дорослими. Невпинно працюємо над тим, щоб збирати гуманітарні посилки в Україну і кошти на потреби захисників». Сергій ініціює та бере участь у благодійних культурних, освітніх проєктах по всій країні. Територію Ірландії можна порівняти з територіями наших двох областей – Львівської та Дніпропетровської, отож його знають не лише в Кавані. Зараз на фронт АУРІ відправила 67-у швидку допомогу. За цей час в Україну пішли тисячі тонн медичних, гуманітарних та спеціальних вантажів у понад півтори сотнях фур, на суму понад 20 млн євро. Сергій організовує передачу допомоги, тісно співпрацює з керівником гуманітарного напрямку АУРІ, власником мережі кав’яреньThe Art of Coffe Русланом Мочарським , з Вікторією Волинець з благодійного фонду «Гуртом», яка відповідає за логістику. Вдячні українцям і благодійникам Ірландії за допомогу в Першому медичному об’єднанню Львова, куди волонтери передавали медичні функціональні ліжка, тренажери для реабілітації, інвалідні візки, милиці, ходунки. Адресна допомога як захисникам на передову, так і окремим українським закладам медицини, освіти триває постійно.
Прошу Сергія поділитися своєю історією життя на острові. Він розповідає, що після закінчення Вінницького сільськогосподарського інституту, працюючи економістом Деребчинського цукрового заводу, вперше поїхав до Німеччини на підвищення кваліфікації і зрозумів, що для розвитку в цій галузі потрібна англійська, якою спілкується діловий світ. Пропозицію друга про поїздку в Ірландію сприйняв позитивно. Починав працювати на промисловому вирощуванні грибів. Сергій Балан розповідає, що на той час, в Ірландії працювало 409 невеличких сімейних грибних виробництва, які щорічно відправляли у Велику Британію біля 70 тисяч тонн делікатесів на рік. Люди там трудилися здебільшого родинами — переважно по 7-10 осіб.Так і він починав. Після приєднання до ЄС, Ірландія здійснила низку ліберальних економічних реформ, які спричинили швидке економічне зростання. Був вироблений урядовий стратегічний план, який проголошував курс на об’єднання таких малих господарськиих ферм, щоб механізувати їх. Зараз Ірландія знаходиться у першій десятці найбагатших країн світу за рівнем ВВП на душу населення та індексу процвітання. Тут працює 34 виробники грибів, які завдяки сучасним технологіям і масштабам підприємств виробляють скільки ж продукції, як і 25 років тому. Сергій, як провідний менеджер великого сучасного підприємства оперує цифрами: «Якщо кількість господарств скоротилася у 12 разів, то кількість працівників зменшилася лише на 20 відсотків при сталому виробництві грибів. Це уніфіковані підприємства, де постійно скорочується рівень ручної праці, основна частина процесів механізується». Сергій не без гордості показав виробничі площі свого підприємства і пояснив, що повністю автоматизувати процес вирощування і збору , либонь, ніколи не вдасться. Адже, зауважте, людині треба обов’язково вручну зрізати кожен грибочок, зважити його на терезах, записати ці дані, упакувати і відправити на грибообробну фабрику. Ми з Сергієм спробували це зробити. Для мене було пізнавально і престижно працювати в парі з асом, завдяки чиєму ентузіазму підприємство вижило, розвинулося і зайняло величезні площі понад десяти багатоповерхових ангарів-теплиць. Сергій за роки проживання в Кавані не лише досконало оволодів англійською мовою, а й закінчив спеціальний технічний виш — університет у Белфасті, де готують менеджерів для подібних підприємств. Його підприємство виробляє щотижня сімнадцять – двадцять тонн свіжих унікальних грибів. Мені навіть важко уявити цей залізничний ешелон свіжої продукції. Саме його вже рідне підприємство єдине в тих краях вирощує унікальні шампіньойони кольору кави з молоком, які вельми ціняться в любителів делікатесної їжі. На підприємстві свої функції виконують дружина Данієла і наймолодший із чотирьох його синів – Патрік.
Сергій не тільки господар на підприємстві і в українській громаді, а й великий господар у своєму обійсті. Кажуть , що його працездатністю, бажанням розвиватися, створювати щось нове, дивувати результатами, захоплюється все графство. Спочатку українець здивував, збудувавши двоповерхову кам»яницю таку, яку сам хотів. Викопав криницю на подвір»ї з розмальованим журавлем, обсадивши двір вишнями. Захоплює ірландських сусідів Сергій ще й своєю пасікою. Зізнаюся, що я була також вельми здивована, як на півночі Ірландії з»явилися бджоли? «Прилетіли, – засміявся пасічник.- Повідають, що ірландський єпископ і святий VI століття, який вважається небесним покровителем бджіл та бджільництва Святий Домінік у молодості вирушив до Уэльсу на навчання в монастир. Його послухом у монастирі було доглядати за бджолами. За легендою, коли він повертався до рідної Ірландії, рій бджіл полетів слідом за його човном, завдяки чому, згідно з переказами, в Ірландії з’явилися бджоли. Це було на початку 540-х років нашої ери. Першою книгою з бджільництва в Ірландії були «Інструкції щодо догляду за бджолами» 1733 року. Українець, який змінив світове бджільництво, винайшовши рамкового вулика, фундатор першої в Європі школи пасічників Петро Прокопович народився лише 1775 році.
-То ваші бджоли уельськими називаються чи вже українськими?
-В українських вуликах – українські бджоли,- сміється Сергій. – Але вид комахи називають темною європейською медоносною бджолою або ірландською чорною. Колись вона була поширена по всій Північній Європі,тепер ареал її поширення зменшився до одиничних ферм». Сергій має велику теплицю, городець обсіває медоносною фацелією, а так мед – з різнотрав»я та чорниць, які цвітуть в лісах. У перспективі планує зайнятися вуликотерапією, спорудивши екзотичний бджолиний будиночок, наповнений гудінням, бджолиним біополем та вібраціями. І вже захоплено розповідає про лежанки над вуликами, де бджоли іонізують повітря, насичуючи його ароматами меду, прополісу, маточкового молочка , де можна буде медитувати і відпочивати. Сергій бджоляр в поколіннях і переконаний , що ці божі комахи мають на нас благотворний вплив на клітинному рівні. Понад п»ять років пасічник качає найсолодший мед із своєї пасіки, роздаровуючи українцям та ірландським друзям.Та й сім»я його завжди із запашним медом.
А ще Сергій – завзятий музикант- гітарист, баяніст, віртуоз у грі на ударних, електронних інструментах. Об»єднавшись із талановитими однодумцями бас гітаристом Романом Сулимою, клавішніком і аранжувальником Петром Данилцем, співаками Марією Кавецькою і Йонасом Кряуклісом, створив гурт «Слава Україні!». Без колективу з такими вітальними словами в назві, яка звучить, як паспортні дані, не відбувається жодне мистецьке дійство в українській громаді острова. Активними учасниками українських забав та патріотичних акцій є нинішня сім»я Сергія. Старші хлопці Балани проживають уже окремо, навчалися в українській школі, вважають себе в англомовній стороні щирими українцями. І хоч дружина Данієла із Словаччини, розмовляє гарною українською мовою, співає в колективі, любить вишиванку. Разом з Патріком і Сергієм беруть участь у всіх заходах української громади.«Ми об’єднуємося для того, щоб чинити гідний опір ворогові, невпинно допомагати нашим землякам вижити, воїнам вистояти, щоб навіть на відстані зробити все можливе для Перемоги України», – сказав Сергій Балан.
А я додам, що за чверть століття своїми справами, громадськими ініціативами, життям Сергій сформував на смарагдовому острові правдивий голос України – чистий, впевнений, надійний, незламний.
Людмила Островська
20:12, 6 Вересня, 2026
23:01, 2 Вересня, 2026
06:43, 1 Вересня, 2026
