Тривала зима з великою кількістю снігу та стійкими морозами дала привід дописувачам різноманітних форумів у соцмережах звернути увагу на деякі особливості поведінки братів наших менших у цей непростий для них період.
Про це пише «Вечірній Київ».
Перегляньте також:
- “Фейки” про розробку в Україні вірусів задля поширення птахами в Росії запускає міноборони РФ
- Прямий репортаж з лісу на околицях Теребовлі та з території Підгорянського монастиря
Кияни помітили, що зайців, які через примхи погоди не змогли дістати собі звичної поживи в навколишніх лісах, а також лисиць, що з тієї ж причини не вполювали мишей чи інших гризунів, неодноразово зустрічали на Троєщині й Виноградарі. Русановку й Гідропарк облюбували хазяйновиті бобри, а Воскресенські сади та місцевість поблизу проспекту Свободи – лосі та косулі. Подейкують, що в районі Біличів бачили навіть дикого кабана…
За інформацією директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, на околицях столиці можна зустріти барсуків, бабаків. І хоча не так часто, але все ж є шанс побачити навіть дуже обережних звірів, які за звичайних обставин не ризикують наближатися до міста: вовків, єнотовидних собак, лосів і навіть рись.
А еколог Олексій Василюк відзначив появу в місті не тільки качок, лебедів, а й дуже рідкісних птахів-хижаків – орланів-білохвостів, розмах крил яких може сягати двох метрів. Як неважко зрозуміти, їм, а також меншим птахам, наразі бракує їжі. І дуже правильно вчиняють представники природоохоронних організацій і окремі громадяни, які підгодовують птахів.
Заради справедливості відзначимо, що не всіх представників фауни привели до мегаполісу природні аномалії. Серед них зустрічаються тварини, які вже давно не можуть жити у відриві від цивілізації. Наприклад, звичайна мухоловка з південного узбережжя Криму непогано пристосувалася до життя в столичних панельних будинках і, полюючи на павуків, тарганів і мух, стала в Києві не менш поширеною, ніж на батьківщині.
Спеціалісти, постійно аналізуючи стан фауни київських лісів, островів та водних об’єктів, констатують її велику різноманітність. Тільки хребетних тварин у нашому регіоні нараховано понад 200 видів, переважну більшість з яких складають птахи – 110 видів. Зустрічається 30 видів ссавців, до найбільш типових можна віднести білку, крота,
бурозубку, полівку лісову та звичайну, мишу велику та малу лісову. Зустрічаються також їжаки, лисиці, кам’яні куниці, зайці. З парнокопитних у невеликій кількості мешкають козуля, дика свиня, лось.
Важливу роль у збереженні біологічного різноманіття мегаполісу відіграє Дніпро з його затоками, протоками й островами. Тут гніздяться десятки видів птахів, особливо в період перелетів та зимівель. До речі, серед них нерідко зустрічаються червонокнижні види. Навіть на Бортницькій зрошувальній системі зафіксовано зимівлю орланів-білохвостів.
А як з охороною птахів у містах за кордоном? У Нідерландах, наприклад, діє справжня індустрія – «природолюбія», яка охоплює спеціалізовані магазини, де продаються будиночки для птахів, годівнички, набори кормів для тварин. У вихідні сім’ї голландців, озброївшись біноклями й фотоапаратами, рушають спостерігати за птахами, є навіть акція BirdWatch – це не тільки данина моді, а й показник культури населення.
