У суботу, 10 лютого, на 88-му році життя помер Мирослав Попович – відомий український філософ, академік НАН України. Як передає “Новинарня“, про це в “Фейсбуці” повідомив віце-ректор КНУ Володимир Бугров.

Мирослав Попович народився 12 квітня 1930 року в місті Житомир.



Заслужений діяч науки і техніки України, доктор філософських наук, професор, педагог, фахівець у галузі культурології, логіки та методології науки, історії української культури, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, завідувач відділом логіки та методології науки Інституту філософії.

Народився 12 квітня 1930 року в Житомирі.

Початкову освіту здобув в Ізяславській СШ № 1. 1948 — закінчив Народицьку середню школу № 1. 1948—1953 — студент філософського факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
1953—1956 — директор і вчитель історії середньої школи в с. Золотий Потік Тернопільської області.
1956, серпень — звільнений з посади директора, переведений вчителем до школи у с. Порохова
1956—1959 — аспірант Інституту філософії АН України.
1959 — молодший науковий співробітник реферативної групи Інституту філософії АН України.
1960 — захист кандидатської дисертації «Ірраціоналізм у сучасній французькій філософії» (рос. “Иррационализм в современной французской буржуазной философии”).
1960 — присуджено науковий ступінь кандидата філософських наук.
1961 — в. о. вченого секретаря Інституту філософії АН України.
1962 — старший науковий співробітник відділу діалектичного матеріалізму.
1965 — присуджено вчене звання старшого наукового співробітника.
1966 — захист докторської дисертації на тему: «Філософський аналіз мови науки» (рос. “О философском анализе языка науки”).
1967 — в.о. завідувача відділом методології, методики і техніки соціальних досліджень Інституту філософії АН України.
1967 — присуджено науковий ступінь доктора філософських наук.
1969 — завідувач відділом логіки наукового пізнання Інституту філософії АН України.
1970 — нагороджений медаллю рос. “За доблестный труд. В ознаменование 100-летия со дня рождения В.И.Ленина”.
1974 — присуджено вчене звання професора.
1982 — нагороджений медаллю рос. “В память 1500-летия Киева”.
1984 — завідувач відділом логіки наукового пізнання та філософських основ природознавства Інституту філософії.
1986 — завідувач відділу філософії, логіки та методології науки Інституту філософії АН України.
1989 — голова першого осередку Руху.
— член Капітули україно-польського порозуміння.
— член Комітету з Державних премій України (гуманітарна секція).
— член Комітету з Національних премій України ім. Тараса Шевченка.
1992 — обраний членом-кореспондентом НАН України.
— Президент Філософського товариства України.
— Президент товариства «Україна-Франція».
1996 — завідувач відділу логіки та методології науки Інституту філософії АН України.
1996 — нагороджений відзнакою Президента України — орденом «За заслуги» III ступеня.
2000 — присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
2001 — присуджена національна премія України ім. Тараса Шевченка.
2001 — виконувач обов’язків директора Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.
2001 — нагороджений премією ім. В. І. Вернадського Фонду інтелектуальної співпраці «Україна — XXI століття».
2002 — лауреат шостої загальнонаціональної програми «Людина року-2001» в номінації «Вчений року».
2002 — директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
2003 — академік НАН України.
2003 — премія «Людина року-2003» в номінації «Вчений року».
2005 — кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеня.
2005 — французький орден Почесного легіону.
2006 — відзнака НАН України «За наукові досягнення».
2008 — «Золота медаль ім. В. І. Вернадського НАН України».
2009 — Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

2015 — Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».

Головний редактор наукового журналу «Філософська думка», член редколегій часописів «Вища школа», «Людина і Політика», «Наукові записки Національного університету „Києво-Могилянська академія“. Серія Філософія».

Сутнісні публікації:
«Похід проти розуму: Ірраціоналізм у сучасній французькій буржуазній філософії» (1960)
«О философском анализе языка науки» (1966)
«Логіка і наукове пізнання» (1971)
«Философские вопросы семантики» (1975)
«Очерк истории логических идей в культурно-историческом контексте» (1979)
«Григорій Сковорода» (1984, співав.)
«Мировозрение древних словян» (1985)
«Микола Гоголь» (1989)
«Україна і Європа: праві і ліві» (1996)
«Раціональність і виміри людського буття» (1997)
«Нарис історії культури України» (1998) ISBN 966-505-205-5
«Універсальний словник-енциклопедія» (1999, головний редактор)
«Червоне століття» (2005)
«Бути людиною» (К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011)

Погляди:
“Основна проблема, що постала перед суспільством України на початку 1991 р. в епоху трансформації полягала в переході від суспільства тоталітарного контролю та патронажу до суспільства, побудованого на європейських цінностях і принципах – політичній демократії, ринковій економіці та національній державності. Системі контролю та покровительства має бути протиставлена розвинута система самодіяльного громадянського суспільства. При цьому основна проблема полягає не стільки в створенні нових інституцій, скільки в переосмисленні функцій старих і новоутворюваних елементів суспільства за умов демократії, незалежності і ринку”, – цитату взято з книжки Ігоря Шарова “Вчені України: 100 видатних імен”].

Основні відзнаки і нагороди:
1992 — Член-кореспондент АН України
1996 — Орден «За заслуги» ІІІ ст. — за заслуги у розвитку філософської науки, багаторічну плідну наукову діяльність
2000 — Заслужений діяч науки і техніки України — за самовіддану працю, вагомі досягнення у професійній діяльності
2001 — лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка — за книгу «Нарис історії культури України» 
2002 — Орден «За інтелектуальну відвагу» — за значний внесок у поглиблення і розвиток європейськості української політичної та філософської думки 
2003 — Дійсний член (академік) Національної Академії Наук України
2005 — орден князя Ярослава Мудрого V ст. — за визначні особисті заслуги в розвитку філософської науки, багатогранну дослідницьку діяльність у галузі національної духовної та політичної культури
2005 — орден Почесного легіону (Франція)
2007 — Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України
2009 — Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка
2016 — Відзнака Президента України ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #мирослав попович, #помер
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
Яросла Лемішка: “На сцені Тернопільської обласної філармонії – вперше прем’єра мюзиклу”
21:19, 18 Червня, 2024

Яросла Лемішка: “На сцені Тернопільської обласної філармонії – вперше прем’єра мюзиклу”

Блоги

ТОП новини тернопільщини: