Свою книгу Леся Орляк присвятила пам’яті свого сина, молодшого сержанта, командира гармати протитанкового батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної Закарпатської бригади Олександра Орляка, всім захисникам української держави в російсько-українській війні. Це художньо-документальна повість «Ти зробив усе, що зміг», урочисто-щемна презентація якої відбулася у залі Тернопільської обласної філармонії. На цю подію завітало багато тернополян, щоб віддати належну шану сину авторки – Олександру Орляку і всім, хто віддав своє життя на Донбасі за мир в Україні. Ось як напише у передмові до видання рідний брат Сашка Андрій: «Це – крик душі матері. Біль втрати, який їй не дає спокою. Він прориває барикади скромності й виходить сюди – на сторінки твору, де жоден рядок не вигаданий. У розповіді авторка відобразила достовірні факти та описала реальні події з сьогодення, при цьому навіть не змінюючи імен персонажів, бо кожен із них по-своєму є творцем сучасної історії».
Важко усвідомлювати біль втрати… Леся Орляк – неймовірно мужня жінка. Ледь стримуючи сльози, розповідала зі сцени про сина, про останній Великдень у його житті. А ще про свого тата, Сашкового дідуся Михайла, який розповідав своїм онукам багато реальних історій про вояків УПА. Це не могло не вплинути на формування патріотичного світогляду у хлопців. Дід Михайло обмірковував теперішні події з висоти більш як восьми десятків прожитих літ, опираючись на власний досвід та на історичні факти, – згадує пані Леся. Сашко та Андрій зростали в родині, де завжди пам’ятали рідну історію та українські традиції. Народився Сашко Орляк 6 вересня 1990 року у Тернополі. Навчався у ЗОШ №5, закінчив кооперативний торговельно-економічний коледж за спеціальністю «кухар-кондитер». Здається, що мирнішої професії не могло й бути… Хлопчина відслужив в армії, працював за спеціальністю. А ж тут – мобілізація…
Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- Герой Павло Савка назавжди повернувся додому на Тернопільщину
Серед гостей – Святослав Ветлинський, капітан ІІІ рангу Одеського військово-морського ліцею, військовий капелан, професор Микола Лазарович, волонтерка Христина Феціца – всі вони живі легенди сучасної історії. Затамувавши подих, присутні слухали їхні розповіді про нелегке життя на передовій, про реальні причини виникнення неоголошеної російсько-української війни. Директор видавництва «Джура» Василь Ванчура розповів про написання та друкування книги. Особливу подяку висловив Віталію Ковальчуку ( співзасновник та голова правління ПрАТ “Тернопільський молокозавод”). До слова. Кошти від продажу книги будуть долучені до облаштування Алеї Героїв. Прилучились до свята співочий гурт «Пшеничне перевесло» та жіночий хор із села Криве Козівського району. Талановитий модератор – письменник і професор, філософ Олег Герман завдяки своїм одкровенням-ремаркам достукався до кожного серця. Байдужих у залі не було видно.
Вражає віртуальна розмова матері із сином, яку жінці вдалось записати, всупереч усім законам фізики. Не можу нею не поділитись з вами:
– Рідна ненько, алло!
Я, здається, тебе покидаю.
Звідкись крила взялись,
Немов птах у світ інший лечу.
Мій блокпост тепер там,
Де рукою подати до раю,
Де неправди нема,
Де ні болю нема, ні плачу.
Більш мені не дзвони –
Я лишив на землі свій мобільний.
І себе не картай,
Що не стрінеш мене, як колись.
Я так щиро хотів,
Щоби край мій, нарешті, став вільний…
Не сумуй, не ридай,
Лиш за душу мою помолись…
– Ти чесно бій прийняв,
Не дбаючи про себе,
І, вражений свинцем,
Упав лицем на сніг,
Ти не помер,
А відійшов на небо,
Бо на землі
ЗРОБИВ УСЕ, ЩО ЗМІГ…
Фото: Валентина Семеняк
