Нещодавно у Тернополі поблизу кафе “Бандерас” сталася оказія. Тернополянці з вікна вилили на голову суп. Повертавшись з перукарні та прямуючи в гості на весілля, тернополянці Воксані Шварц з вікна вилили суп. Жінка застерігає бути обережними та не ходити близько під будинками. – повідомляє ПРО.te.ua
Потерпіла Воксана Шварц розповіла читачам про оказію, яка трапилася з нею нещодавно:
Перегляньте також:
- Всі пільги на проїзд залишаються: у Тернополі змінюється тариф на транспорт, який не буде більший, ніж в містах заходу України
- Під час довгих відключень світла більше 17 годин воду отримає лише частина тернополян, – ЗМІ
“Коли йдете тротуаром в спальному районі Тернополя – будьте дуже обережними. Не знаєте ж бо, з якого вікна вам на голову виллють суп, або ще гірше – викинуть використаний підгузник. А особливо, якщо ви прогулюєтеся на Замковій, ліворуч від готелю «Тернопіль» сходами, які ведуть в бік озера.
На вулиці Над ставом живе моя перукарка, я йшла від неї вранці, в четвер щаслива й усміхнена, зі свіжою зачіскою, яку ми вкладали півтори години. Подія того гідна – у моєї племінниці весілля. А я – як хресна мама, маю бути на такому святі неперевершеною. І я б була такою.
Піднімаюся сходами, біля кафе «Бандерас», мрію про те, як зараз вдома одягну ще й сукню. Як вимагатиму від чоловіка компліментів, як заздритимуть моєму образу окремі мамаші на весіллі. І тут – гуп!..
Спочатку подумала, що то хтось вискочив з вікна. Потім відчула, що з волосся стікає щось тепле, липке. Руками поправила зачіску. На пальці намоталася мівіна!!!
Жоден фільм жахів не зрівняється з тим, що я відчула! Хотілося кричати. Але на кого? Я розматюкалася так, що в усіх вікнах, здається, шибки затряслися. Хтось просто десь зачинив вікно. Я не зрозуміла де.
Звідусіль почали злітатися голуби. І тут я помітила, що весь тротуар всипаний сиром, кришками хліба, вареною картоплею з супу, квасолею. Через свіжість ранку і недавній дощ, запаху чути не було.
Якби я побачила б, з якого вікна викинули мівіну, то пішла б бити пику. Але я поспішала. Бо ще ж треба переробити зачіску! Я повернулася до перукарки, плакала і намагалася пояснити, що сталося. Ще плюс година – і зачіска була, як нова. Проте настрій вже був зіпсований…”
