Ціна на холодну воду та водовідведення для Києва та обласних центрів зросла. У столиці також піднялися тарифи на газ. Чому комунальні послуги знову подорожчали та чи по кишені вони українцям – в матеріалі сайту “24”.
Перегляньте також:
- Німецька компанія Knauf купила гіпсове родовище на Тернопільщині
- У Козовій автокрадій пішки тікав від поліції залізничною колією
Тарифи на воду і газ: чому подорожчали
Тарифи на холодну воду зросли для 24 водоканалів та їхніх споживачів з 12 травня цього року. Це стосується Києва, Львова, Дніпра, Хмельницького, Рівного, Кам’янця-Подільського, Павлограда, Лисичанська, Коломиї та інших міст. Вода подорожчала для кожного міста по-різному – від 7 до 28%.
Причинами росту тарифів називають: зменшення обсягів реалізації послуг, зростання мінімальної зарплати, підвищення цін на електроенергію та врахування витрат на повірку лічильників у приватному секторі. Відверто кажучи, нічого нового.
А киянам з квітня приходитимуть ще й більші платіжки за газ. Якщо раніше за блакитне паливо вони платили 6 879 гривень за тисячу кубометрів, будуть – 6 958 гривень за ту ж тисячу кубометрів. Це на 1,2% більше.
Така вартість газу для побутових споживачів згідно з постановою Кабінету Міністрів України діятиме рік – з 1 квітня 2017 року по 1 квітня 2018 року. Причини знову ж таки традиційні – ціна зросла через збільшення тарифу на транспортування магістральними газопроводами і тарифу на розподіл природного газу.
Завищений газ та несправедлива абонплата
Читайте також
Ріст вартості газу в Києві пов’язаний з дією постанови Кабміну №315, у якій зазначена торговельна націнка. Облгази беруть газ у НАК “Нафтогаз” за вартістю, встановленою в документі, а поверх цієї ціни роблять націнку до 2,5%. Тому ціни на газ у різних регіонах можуть різнитися.
Про це під час прес-конференції на тему: “Тарифи на холодну воду і газ знову зросли: як будуть виживати українці?”, у четвер, 18 травня розповів аналітик “Публічного аудиту” Максим Котенко.
Водночас, за словами експерта, вартість остаточної ціни на природний газ Міненерго має оприлюднити до 1 липня цього року. За прогнозами, вона може сягнути приблизно 8 300 гривень за тисячу кубів.
Що стосується славнозвісної абонентської плати за газ, яку в квітні хотіли встановити в Україні за розподіл природного газу для населення і промислових споживачів, вона поки що призупинена, але остаточно не скасована. Якби рішення ухвалили, в середньому довелося б сплачувати 92 гривні на місяць. Як відомо, ідея з абонплатою неабияк збурила українців.
Директор “Інституту міста” Олександр Сергієнко нагадав: розмір абонплати визначається в залежності від типу лічильника. У тих, хто немає лічильника – а це майже 5,6 мільйонів домогосподарств, – споживання рахуватиметься так, якби в них стояв лічильник G2,4.
Це означає, що номінальна потужність становитиме 2,4 куби на годину. Максимальна – 4. І якщо у вас немає лічильника, пояснює Сергієнко, вважатиметься, що у вас стоїть лічильник G2,4, який крутиться на повну потужність – мотає 4 куби на годину і з цього нараховується абонплата.
Погодьтеся – несправедливо. Для тих, хто споживає газ у великих розмірах, різниця не відчутна. А от для тих, в кого немає газових котлів (є лише газова плита, або газова плита плюс колонка) нарахування будуть суттєвими.
В рік абонплата за газ, якщо її остаточно не скасують, говорить Сергієнко, з кишень українців вийматиме додатково 70 мільярдів гривень.
Менше споживаємо – більше платимо?
Повернемося до тарифів на воду. Як уже зазначалося вище, причиною номер один росту цін на воду називають – скорочення водопостачання та водовідведення. За словами Сергієнка, за останні три роки споживання води дійсно скоротилося більш ніж на 10%, а користування каналізацією – на 18%.
Однак не тому, що українці масово почали економити. Звісно, повністю виключати ощадне використання водних ресурсів не варто. Але це не масове явище – люди просто встановили лічильники. І коли з’являється економія, говорить Сергієнко, уряд підвищує тарифи, не в останню чергу, для компенсації прибутків водоканалів.
“Виходить, сенсу економії немає. Люди стали менше споживати води – тому треба зробити її дорожчою, щоб за менші об’єми отримати більше грошей?” – каже голова правління Громадського комітету захисту прав людини Микола Козирєв. Причому, додає він, купівельний попит населення зменшився в три рази, в тому числі можливість оплачувати комунальні тарифи.
І вам, і нам
Хоч урядовці говорять про економічну обґрунтованість підняття тарифів на комунальні послуги – іншої думки експерти. Ринок газу, водопостачання, відзначають вони, монополізований. В таких умовах єдиним критерієм збалансування інтересів “постачальник-споживач” – є можливість виробляти та спроможність купувати. Бо якщо у виробника ціни ростуть, а населення не має змоги за них платити, це веде до банкрутства першого.
Експерти також зауважують: сфера комунальної власності не повинна бути державною – вона має належати владі місцевого самоврядування. І чи не правильно було б, щоб Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не втручалася в підняття тарифів? Якщо раніше так і було (до прийняття закону 1198 місцева влада встановлювала усі тарифи, крім елекритики – вона перебувала у державному комплексі) – зараз повноваження встановлювати тарифи передали регулятору. Що з цього вийшло – можемо бачити самі.
