У Теребовлянському районі найбільшому за територією в області як раз в ці грудневі дні відзначають річницю з часу утворення чотирьох об’єднаних територіальних громад. Найбільша за чисельністю жителів  аж з 18 населених пунктів Теребовлянська, за нею Микулинецька, Золотниківська, а  найменше лише 4,5тис мешканців  з сіл Іванівка, Ілавче, Сороцьке, Глещава, Лозівка зорганізовано Іванівську об’єднану територіальну громаду. ЇЇ керівником обрали економіста – аграрника за фахом, колишнього сільського голову з Ілавче Руслана Шафрановича. Людину молоду, енергійну й рішучу з організаторським хистом і досвідом. Одразу ж після  суботньої зустрічі із представниками місцевих та всеукраїнських ЗМІ він засипав  пишучу  братію десятками цифр. Коротким аналізом й перспективою роботи кожного соціального об’єкту в цих селах нових умовах. Господарювати самостійно, і так як велить і зобов’язує територіальна спільнота є над чим і куди вкладати гроші .які як з рогу достатку посипалися до сільської казни, правда і раніше небідної. яка не   ходила з простягнутою рукою, і не просила дотацій в районі.

Оглянувши чимало об’єктів соціально-культурного призначення, приходиш і до перших висновків, позитиву і негативу.  Головне ноу-хау  адміністративно – територіальної реформи на селі лежить в площині суттєво і якісно покращити систему надання послуг у соціальній сфері розвитку інфраструктури сіл. Головні сподівання пов’язували із позитивними змінами у фінансовому, матеріально – технічному забезпечені закладів освіти, медицини, культури. дозвілля молоді й спорту. У рішучому переломі будівництва, ремонту доріг комунальної власності.

– Зазначу. Що протягом року ми пройшли всі організаційні етапи формування укрупненої громади. Моїм першим заступником став Олег Шевчишин.- каже голова об’єднання Руслан Шафранович. Старостами мешканці обрали в с. Ілавче- Михайла Куця, в Сороцькому- Михайла Дзяса, в Глещаві- Богдана Михайлюка. Держава підтримує її передусім через 60 процентів податків  від фізичних осіб та  податок на землю,що залишаються на  місцях Тому місцева Іванівська ОТГ збільшила загальний фонд свого бюджету  у багато разів. При цьому власні доходи місцевого бюджету зросли порівняно з минулим роком в чотири рази загальний бюджет зріс на 20 млн. грн.. На територію два активно діючі сільгосппідприємства. Серед них відоме і потужне агроформуваннях ПОП «Іванівське, ПАП «Топільче»,яке орендує земельні паї у наших селах. Прикро те, що не всі населені пункти платоспроможні. Треба створювати робочі місця, щоб поповнювати касу територіального об’єднання. У нас є вільні господарські двори, приміщення, які ми можемо надати на без дострокову безоплатну оренду, при умові забезпечити три робочих місця та вирощування сільськогосподарської  і тваринницької продукції її різновидів. Сійте овочі, часник, садіть малину, смородину. аґрус, порічку, фруктові дерева, вирощуйте корів, кролів, свиней, кози і вівці, птицю, рибу, заводьте бджоли, організовуйте міні – пекарні, крупорушки тощо.

У нашому розпорядженні на сьогодні  школи. З них дві ЗОШ І-ІІІ ступенів у Іванівській,  купили і змонтували  два котли на тверде паливо .Профінансували ряд інших робіт до навчального року нині там навчається 130 учнів,у першому класі- 14 школярів, а в 11 класі- 11 випускників. Увесь навчальний і виховний процес, життєдіяльність освітнього закладу забезпечує 41 працівник .а п’ять років тому за партами  сиділо 302 учня Демографічна ситуація через масове сільське безробіття погіршується щороку. Саме об’єднання і має на меті врятувати  село – колиску України. Поруч Ілавченська ЗОШ І- ІІІ ступенів, де  педагогічний колектив, очолює директор, ветеран освіти, вчитель – словесник Валентина Антонівна Теліщук, навчається 114 школярів. відповідно в 1 класі- 15 дітей .а 11 класі- 11 хлопців та дівчат, доїжджають діти з Лозівки.У місцевому садочку тепер також 20 дітей дошкільного віку. Двоповерхова світла школа побудована в 1961 році чудовий спортивний комплекс і стадіон, де відбуваються районні й навіть обласні змагання з різних видів спорту. Це безперечно треба змінювати адже витрати на освіту зашалюють створювати опорний навчальний заклад. Але .щоб діти не ходили до сусідньої школи пішки,а вчителі не залишалися без роботи. В Ілавчевській ЗОШ І-ІІІ ст. за рахунок нашого бюджету змінили майже тисячу квадратних метрів шатрової металевої покрівлі, замінили на металопластикові 50 вікон, три дверних блоки, водостічні труби, змонтували два котли на тверде паливо, а два маємо на природній газ. Через різке зменшення опалення природнім газом вдалося зекономити до 800 тис. грн. На паливо використовуємо торфобрикети ,які за 600 грн. за тон закупляємо у Рівненській області, крім того  розчищаємо на дрова запущені придорожні лісосмуги.

Побудували 600 метрів асфальтної дороги до с. Глещави шляховики Великоберезовицької ДЕД Тернопільського району за 1 млн. 100 тис. грн хоча в кошторисі було закладено 1 млн. 300 тис. грн. Капітально відремонтували  три кілометри  шляху  до с. Ілавче, з центральної траси На це ми виділи 500тис.грн.стільки ж служба автомобільних доріг Тернопільській області, провели двокілометровий ямковий ремонт вулицями цього населеного пункту. В сусідньому селі Сороцькому до кінця року усі вулиці будуть освітлені. Там  відремонтували дитячий садок,тепер 20 хлопчиків і дівчаток мають усі необхідні умови. У місцевій школі замінили двадцять  вікон на металопластмасові, які значно зберігають тепло. Тримаємо на контролі  вирішуємо усі  питання у сільських заклади медицини – два ФАПи і медична амбулаторія, два клуби, три Будинки культури. Домоглися .щоб ПП « Топільче» переєстрували свою юридичну адресу і тепер усі податки надходять в казну громади.

Які засвоїли перші уроки?

В об’єднаній громаді багато чого навчилися, особливо стосовно підготовки та  ухвалення управлінських рішень. Практика роботи винесла на поверхню й недоліки. Не можемо повноцінно розвиватися, бо не маємо повномасштабної громади, окресленої перспективним планом. Через цей не створено поки – що й деякі структури, не складено генеральних планів забудови ні сіл, ні громади в цілому, на це потрібно чималі кошти і  відповідний час. Держава взяла на себе зобов’язання фінансово підтримувати  об’єднані громади протягом п’яти років із часу їх створення А як потім виживати?

Тому вже тепер міркуємо які додаткові джерела наповнення місцевого бюджету необхідно задіяти. Вони – у розвитку сфери економіки та її детенізації. Також сподіваємося, що законодавець запровадить норму про те, аби землі за межами  населених пунктів передати під юрисдикцію  територіальних об’єднань, місцевих рад. Необхідно у їх бюджетах залишати не 5відсотків з акцизів на пальне, тютюнові вироби та алкогольні напої, що реалізують  на відповідній території, а значно більше.

 Наше приватно-орендне підприємство « Іванівське» підтримує територіальну громаду. Тільки за 10 місяців нинішнього року ми переказали Іванівській сільській раді 4 мільйони гривень. Облаштовуємо комфортний  адміністративний будинок з усіма зручностями для роботи. Є у цьому формуванні чимало питань, наприклад стосовно медицини. У  кожній громаді обов’язково повинні бути бодай 2-3 лікарі, аби могли надати першу невідкладну медичну допомогу літнім людям. Яким важко добратися до якогось спеціалізованого центру,- розмірковує директор, кавалер ордена Ярослава Мудрого і повний кавалер ордена « За заслуги». депутат Тернопільської обласної ради  Антон Білик.

Підсумовуючи, зазначу, що члени Іванівської об’єднаної територіальної громади відчули вагому підтримку держави. Це дало змогу розв’язати низку актуальних проблем життєдіяльності населених пунктів.

На фото автора: голова Іванівської об’єднаної територіальної громади Руслан Шафранович; директор Іванівської ЗОШ І- ІІІ ступенів Ганна Йосипівна Калініченко: паливна в Ілавчівській ЗОШІ- ІІІ ступенів.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна
Статті
Інтерв'ю
“Це те місце, де я повинен бути”: історія бізнесмена, який переїхав з Гонконгу до Кременця
20:11, 18 Квітня, 2024

“Це те місце, де я повинен бути”: історія бізнесмена, який переїхав з Гонконгу до Кременця

Блоги
Найбільше читають: