Знаєте, це вперше за всю історію нашої області керівник ТОА вирішив поставити одне дуже важливе запитання: “Що відбувається з головним ресурсом нашого краю?”
Мені запропонували долучитися до цієї роботи на громадських засадах, і я погодився. Чесно кажучи, чим більше я занурююся у цей процес, тим більше жахаюся і не можу повірити: як можна було так знехтувати таким багатством? Як можна було роками дозволяти хаосу панувати там, де має бути порядок і стратегія?
Це ресурс, який міг би працювати на людей, на громади, на розвиток області. Але, здається, він просто пущений за течією. Хтось не бачив, хтось не хотів бачити, а когось усе, мабуть, цілком влаштовувало.
Але так більше не буде. Ті, хто думав, що все минеться, помилялися. І чим більше інформації ми збираємо, тим ясніше стає, що відповідати доведеться.
Поки що ми просто аналізуємо, дивимося й робимо висновки. Але дуже скоро ми зможемо не тільки розповісти, а й показати, як усе було насправді.
Впевнений: зміни починаються з рішень і відповідальності. І цей час уже настав.