ПВК “Вагнера – зграйка недобитих режимом найманців, колись була однією з найвпливовіших терористичних формувань у світі. Московські головорізи сіяли страх у країнах Африки та Близького Сходу, приносячи своїм власнику та кураторам мільярдні прибутки. 24 Канал отримав вичерпну інформацію про “бізнес-імперію” Пригожина завдяки зламу його пошти.
Іронічно що борці за “денацифікацію” носять ім’я композитора, якого німецькі нацисти у 1940-х зробили своїм символом – Ріхарда Вагнера. Тому їх і називають “музикантами” у країні-агресорці Просякнута ідеологією рашизму банда, була однією з найжорстокіших сил, які діяли на українській землі. Вони нищили не лише українців, а й конкурентів серед місцевих бандитів з так званих “ДНР” та “ЛНР”. Захопивши ключові міста на Донбасі, Пригожин і компанія збільшили вплив у політичних колах, а також здобули можливість протестувати нову російську тактику залучення зеків до війни (у ПВК “Вагнера” це назвали “проєкт К”).
Перегляньте також:
- Що може стояти за “пригожинським бунтом”
- Тато з Лановець, а він «вагнерівець»: українські бійці взяли у полон ще одного зрадника
Десятки тисяч злодіїв, ґвалтівників та вбивць під контролем професійних “джентльменів удачі”, із загороджувальними загонами та показовими стратами, стали справжніми знаменитостями у рф. Особливо популярним у росіян був сам Євген Пригожин. Під час його походу на Москву за вагнерівців вболівали мільйони.
Мільярдний бізнес, отруєння дітей та політичні амбіції
Євген Пригожин, відомий як “кухар Путіна”, збудував свою імперію на контрастах. З одного боку, він постачав делікатеси на кремлівські банкети, а з іншого – годував дітей зіпсованими продуктами. У 2019 році, наа пошту пресслужби холдингу “Конкорд” надходили пачки листів зі скаргами від батьків та вимогами виплат. Отруєння дітей стало для Пригожина черговим інструментом у його брудній політичній грі.
Тоді він зумів “перехитрити” російську публіку, зігравши проти місцевих псевдолібералів та здобувши репутацію “чесного і конкретного мужика”. Головною мішеню “кухаря” тоді був губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов. Путінський ресторатор, що мріяв посадити у це крісло підконтрольну собі особу, та мав давній конфлікт із цим чиновником.
Треба відзначити, що постійні медійні атаки приносили ватажку вагнерівців свої плоди. Зі зростанням популярності “музикантів” серед росіян у 2022 році, він мав настільки величезний політичний потенціал, що цілком міг би знищити й губернатора, і верхівку військового блоку Росії. Утім, невдалий похід проти Кремля розставив всі крапки над “і”.
“Кейтеринг” у Нігерії та напади на американські заводи
Листування пресслужби “Конкорда” розкриває подробиці діяльності ПВК “Вагнера” в Африці. У 2019 році консультант з економічного розвитку Фрідом Бунафа цікавився послугами “кейтирингу” групи Пригожина в Нігерії, а в 2021-му колишній співробітник російських спецслужб Ігор Смирнов попереджав про витік даних про зв’язки вагнерівців із терористами.
Очолював операції в Нігерії ексофіцер ГРУ Андрій Трошев. За даними Смирнова, Пригожин планував атаки на об’єкти американської компанії Chevron, а Трошев співпрацював із лідером бойовиків Докубо Асарі.
Росія активізувала діяльність в Африці, щоб контролювати видобуток ресурсів, маніпулювати цінами на енергоносії та завадити Заходу скоротити залежність від російського газу. Через це “вагнерівці” причетні до переворотів у Нігері, Буркіна-Фасо, Малі та інших країнах.
Як у провідних світових ЗМІ з’являються проросійські наративи та “джерела у Кремлі”
Російські найманці з ПВК «Вагнера» відзначилися нечуваною жорстокістю в Африці, Сирії та Україні. Їхній «фірмовий почерк» — зґвалтування, катування, відрізання кінцівок і голів, забивання жертв кувалдою. Незважаючи на численні викриття цих злочинів, Пригожин регулярно відкидав зв’язок із ПВК, супроводжуючи запити журналістів західних ЗМІ зухвалими та принизливими відповідями.
Після вторгнення 2022 року ситуація змінилася. Навіть після звірств у Бучі та Лисичанську журналісти продовжували надсилати Пригожину запити. Деякі, як Алеся Мілорадовіч із Le Figaro, пропонували зробити «тепле» інтерв’ю, а інші, як Єкатеріна Лєнкова з BBC, називали війну «спеціальною операцією». Журналісти WSJ та Semafor навіть питали про «співпрацю вагнерівців із ЗСУ щодо закупівель зброї», повіривши у його саркастичні коментарі.
Західні ЗМІ нерідко транслюють кремлівські наративи, висвітлюючи «іншу сторону» без критичної оцінки. Навіть після визнання «Вагнера» транснаціональним кримінальним угрупованням, деякі видання продовжували шукати коментарі в Пригожина, посилюючи його пропаганду.
Неймовірна ницість та нікчемність ООН проявилася й тут
Це здається абсурдом, але навіть офіційні представники міжнародних структур іноді демонструють дивовижну толерантність до злочинців. На відміну від журналістів, які подекуди “в темну” чи свідомо грають на руку Росії, ці люди займають офіційні посади.
Приміром, офіційний лист до Євгена Пригожина від представників ООН, у якому йдеться про воєнні злочини ПВК «Вагнера», починається словами: «Маємо за честь звернутися до вас». Документ, підготовлений членами робочої групи з використання найманців, робочої групи з насильницького чи примусового зникнення, спеціальними доповідачами з питань позасудових страт і сучасного рабства, містить детальний опис звірств вагнерівців.
Однак навіть після перерахування жахливих злочинів лист завершується словами: «З повагою». Такі формулювання виглядають як найвищий рівень цинізму, що підриває довіру до подібних структур.
Тисячі зеків обміняли життя на фейкову медальку
З початку 2023 року пресслужба Пригожина більше займалася листами від родичів загиблих вагнерівців, ніж спілкуванням із пресою. На пошту «Конкорда» почали масово надходити звернення від родин зеків, убитих під Бахмутом. Їх цікавили не стільки доля близьких, скільки обіцяні виплати.
Часто рідні просили надіслати рапорти про «героїчну» загибель найманців, які зазвичай описували вигадані подвиги: “знищив 20 військових НАТО” або “помер під щільним вогнем артилерії”. Водночас надходили й листи від дивом вцілілих в м’ясорубці найманців, які залишилися без обіцяних грошей. Загалом на пошту «Конкорда» надійшло понад 7 тисяч звернень, через що створили окрему адресу для спілкування з родичами.
Обіцяна пам’ять про загиблих обмежувалася символічними медалями та прапорами, якщо тіла взагалі забирали з поля бою. Наприклад, батьки загиблого 25-річного Віктора Ульяненка з Ямалу були змушені власноруч доставляти труну додому, а потім нести її 3 кілометри в 40-градусний мороз.
З такою ж байдужісьтю зіткнулись й інші. Зокрема, дружина зниклого під час заколоту Пригожина майора Олександра Приказчикова так і не отримала інформації про чоловіка, навіть звертаючись до викрадачів. Обман родичів і найманців у ПВК “Вагнера” став нормою, незважаючи на обіцянки великих виплат.
Попри те що найманці знущалися над своїми, не менше ніж над чужими, на пошту «Конкорда» регулярно надходили прохання про приєднання до “Вагнера”. Інколи це робили матері засуджених, родичі генералів або навіть батьки підлітків.
Єдиний більш-менш “адекватний” лист, надійшов 11 липня 2023 року від Дінари Сатанової, вже після смерті Пригожина. У ньому родичі загиблих “вагнерівців” висловлювали обурення через “обнулення” їхніх близьких, ненадання медичної допомоги та вербування чоловіків віком до 22 років. Засудження самої війни в листі, звісно, не було.
У дампі пошти також виявився лист від мешканця Бахмута на ім’я Володимир, який дякував “вагнерівцям” за евакуацію його та важкохворого батька. Водночас чоловік поскаржився, що найманці забрали в них документи, телефони й гроші, залишивши напризволяще у Шахтарську. Про те, що цієї евакуації не знадобилося б, якби Росія не напала на Україну, він не згадав
Україна не забуде нікого
Росія фактично відмовилася від тих, хто раніше становив основу напівлегального угруповання “Вагнера”. Більшість найманців розподілили між кадировськими підрозділами та новоствореним «Африканським корпусом» під кураторством Юнус-Бека Євкурова. Лише невелика частина «музикантів» продовжує виконувати старі контракти Пригожина в Малі, Судані, ЦАР, Венесуелі та інших країнах.
Разом із тим значна частина колишніх ув’язнених, які першими приєдналися до “Вагнера”, повернулася на свободу в Росії. Ці люди, відомі своїми злочинами на війні, тепер ґвалтують, вбивають і грабують у тилу, маючи фактичну недоторканність від кримінального переслідування.
Однак, для українських спецслужб усі учасники вторгнення є воєнними злочинцями, а вагнерівці — окремою кастою, яку переслідуватимуть по всьому світу. Незалежно від того, де вони ховатимуться — у Судані, Малі, тимчасово окупованих територіях чи в глибинках Росії — Київ пам’ятатиме кожного. Завдяки багаторічній агентурній роботі та зусиллям активістів Україна має персональні дані кожного, хто був причетний до злочинів угруповання. Їх розплата неминуча.
