Нанизуються одна за одною трагедії за трагедіями – нищиться Батьківщина, її найбільший скарб – люди. Харківщина майже безперервно червона на карті тривог і чи не щодня там гинуть містяни, жителі сіл. Друкарня, будмаркет і десятки загиблих, скалічених…
«Весна вибухає обридло і голосисто.
Будь ласка, рятуйте книги, рятуйте місто.
Перегляньте також:
- У Тернополі встановлять меморіальну таблицю легендарному командиру Сергію Королю
- Кременеччина плаче: на війні загинув 36-річний солдат Юрій Бончучний
Будь ласка, хай буде тиша, хай будуть вірші», – написала журналістка і поетеса Тетяна Власова.
Ми усі засумували за тишею. Хтось у соціальній мережі зауважив: «Уявіть но, стоїте на заправці, купуєте хотдог, їдете на море». Це картинка із уже забутого життя, і навіть важко уявити, що одного дня може таке настати – безтурботність, насолода відпочинком. Ментально ми не готові.
Між тим, кінця війни не видно, як би того не хотілося. 826-й день кровопролиття і наших страждань. На усіх фронтах – лише зростає напруга. Страшно було дивитися відео ворога, як лісослугу біля Липок на Харківщині нещадно атакують з неба авіабомбами з вакуумною бойовою частиною. Там, поміж рідких дерев, – наші воїни… Російські пропагандисти торжествували. Здавалося б, у цьому пеклі неможливо залишитися живим… Але, о, диво – журналіст Юрій Бутусов пише:
«Маленька посадка буквально знесена потужними вибухами, і влучання дуже точні. У посадці, яка має важливе тактичне значення, не було заздалегідь підготовлено жодного бліндажу чи окопу, зариватись у землю нашим воїнам довелось під час зустрічного бою з російською піхотою.
Після цього удару під корегування з дрону на штурм посадки пішла російська штурмова група.
Зверху їх підтримував дрон, який скидав гранати.
І навіть в таких важких умовах і після таких ударів група наших бійців вціліла. І вони, усі контужені, не втекли і не здалися. Кілька українців розкопали себе з повністю засипаних землею окопів, піднялись і раптово зустріли російську штурмову групу прицільним вогнем. П’ять російських штурмовиків було знищено у ближньому бою, і посадка на цей момент залишається під нашим контролем. У нас також є відео цих подій, але викладати його поки що недоцільно.
Українські герої витримують велику щільність ударів ворога, за кожен метр землі під Харковом б’ються на смерть та роблять усе можливе та неможливе. Вони знають, що їх не прикриють з повітря, знають, що обладнувати свої позиції на передовій їм доведеться самим лопатами, знають, що у ворога багато сил. Але вони – українці, і за ними – Харків, і поруч з ними їх побратими, які дають бій і так само відбивають усі російські навали».
Юрія Бутусова важко запідозрити у вдаваному геройстві чи напускній пропаганді – часто його слова поперек горла владі. І якщо він каже: наші воюють так, що під ворогом горить земля, – значить, так воно і є.
Поки на полі бою йде жорстке протистояння, у царині дипломатії готуються до Глобального саміту миру, який відбудеться у середині червня у Швейцарії. Як повідомляють в Офісі Президента України, у заході візьмуть участь дев’яносто країн. За словами Зеленського, «цей саміт буде першою реальною можливістю дійсно наблизити справедливий, надійний мир – не просто якусь паузу між російськими ударами, а дійсно мир».
Дуже хотілося б, щоб так сталося. Однак без головних світових гравців – Байдена і Сі Цзіньпіна (вони не підтвердили участі) саміт може стати за результатом черговим декларативним заходом.
Нагадаю: восени 2022 року Україна презентувала свою формулу миру, яка містить 10 пунктів. Одним із головних – виведення російських військ з території України в межах міжнародно визнаних кордонів. Цю формулу мають обговорити на Глобальному саміті миру.
Але не варто недооцінювати дипломатичних потуг – після візиту Зеленського до Іспанії маємо чудову звістку: Іспанія збирається надати Україні пакет військової допомоги вартістю 1,129 мільярда євро. Це безпрецедентна цифра іспанської військової допомоги Україні або будь-якій іншій країні. На відміну від минулих років, більшу частину матеріалів буде взято не з арсеналів збройних сил, а вироблено спеціально іспанською промисловістю.
Новий пакет допомоги включатиме постачання другої партії зенітних ракет Patriot, здатних перехоплювати крилаті ракети. Крім того, на додаток до десяти бойових танків Leopard 2A4, поставлених минулого року, буде поставлено 19 старих бойових танків Leopard 2A4. Очікується, що Україна отримає вміст пакета допомоги до 30 червня.
Звісно, дуже добре, що швидко. Бо, скажімо, такі заяви як з Бельгії – ця країна візьме на себе зобов’язання надати 30 винищувачів F-16 Україні до 2028 року, не дуже додають оптимізму. І навіть те, що перші винищувачі мають бути доставлені в Україну до кінця року. У нас дорога кожна година, кожен день.
Багато домовленостей про військову допомогу відбуваються за зачиненими дверима, що цілком виправдано, і результати невідомі загалу. Тому складається враження, що рішення спонтанні, і немає жодного плану щодо надання нам допомоги. І, здається, це не хибне припущення. На майбутньому саміті НАТО, який відбудеться у липні 2024 року, обговорюватимуть створення структури для організації стабільного постачання зброї Україні. Про це заявив Генеральний секретар НАТО Столтенберг. За його словами, удар рф по «Епіцентру» в Харкові – це приклад того, що росія продовжуватиме вбивати українців, якщо їх не зупинити.
Ще одна теза про те, що Україна потребує зброї зараз, а не наступного року, прозвучала з уст Глави європейської дипломатії Борреля. У Європейському Союзі на стадії розгляду перебувають одразу сім правових актів, ухвалення яких є необхідним для надання Україні військової допомоги на 5 млрд євро. Для того, щоб їх погодити, необхідна одноголосність, якої не вдається досягти через позицію Угорщини. Він наголосив, що це не фінансова проблема, це проблема людських життів.
Хоч аналітики кажуть про те, що ворожий наступ на Харківщину вдалося зупинити, загрози не зменшуються. Агресор акумулює сили і на кордоні із Сумщиною. В інформаційному просторі час від часу виринають припущення і про загрозу з білорусі. Наскільки є для цього підстави? У Центрі протидії дезінформації заявили про те, що на сьогодні ворог не має сил і засобів для наступу на Україну з території білорусі. Втім, росія буде качати цю тему інформаційно. Як зазначив керівник Центру Андрій Коваленко, мета ворога – розтягнути наші сили та резерви, вплинути на нашу логістику.
«Для цього вони нагнітатимуть ситуацію інформаційно, щоб наше командування звертало більше уваги на цей напрямок. Втім, білорусь під постійним наглядом», – зазначив керівник ЦПД.
