Якби йшлося про сильні і слабкі місця певної людини, це – питання осо-бистісне, коли ж мова про першого керівника – це вже фактор, що впливає на благополуччя цілого району. Отож, мабуть, і є доцільність у відкритій розмові не тільки під час знакових подій, але й, як у нас кажуть, “поміж те”. Тому найперше захотілося дізнатися про “больові точки” в керуванні Ігоря Яворського.
Перегляньте також:
- Проросійські пенсіонери на Тернопільщині передумали судитися з вдовою загиблого захисника
- Як мобільні оператори готуються до блекаутів: позиції “Київстар”, lifecell, Vodafone та Мінцифри
– Ігоре Богдановичу, ви вже вдосталь часу на цій посаді. Район вам трапився непростий, а ви – людина молода (15.10.1982 р.н.- ред.). Можливо, незважаючи на попередній управлінський досвід, щось видалося вам надто важким у цій справі?
– Ви праві: саме через вік для мене особливо відчутним на посаді виявилося те, з чим так і не вдалося ні впоратися, ні змиритися. Ще донедавна похоронів у моєму житті було обмаль. А протягом останніх двох років довелося пережити сім трагедій нашого району: відпроводжати у вічність молодих хлопців, що загинули за Україну.
– Так, то страшна біда. Вам, як керівникові, треба було, до того ж, “тримати” при цьому лице і слово!
– Цього, обіймаючи посаду, я передбачити ніяк не міг. І звикнути до такого – нереально.
– Пам`ятається, ви сказали, що мрієте нарешті скинути чорну вишиванку…
– Вся Україна зараз у “чорній вишиванці”, але не здається, не опускає голову. А ми повинні віддавати шану героям. На Зборівщині вже встановлено шість меморіальних дошок, аби діти, ідучи до школи, змалечку бачили обличчя тих, з кого слід брати приклад. Ми, зі свого боку, стараємося, як можемо, підтримати людей, які зазнали непоправної втрати. Протягом минулого року одноразову допомогу в сумі 80 тис. гривень було виплачена шести сім’ям загиблих воїнів (5 – по 10 тис. грн, 1– 30 тис. грн) з районного бюджету, також вони безкоштовно отримали дрова.
– Як відомо, Зборівщина – флагман у питанні мобілізації. Отож людей, які мають статус учасника АТО, стає все більше. І вони заслуговують на увагу з боку влади. Враховуючи скромні можливості нашого району, на що все-таки вони можуть сподіватися?
– Насамперед хочу відзначити, що Зборівщина – надзвичайно патріотичний край. Усі плани з мобілізації, завдяки мешканцям району, виконуються. Це викликає відчуття гордості і пошани. Отож всебічна допомога військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції, їх родинам – один з пріоритетів роботи райдержадміністрації. Минулого року було надано одноразову допомогу 126 учасникам АТО або ж членам їхніх родин на загальну суму 140 тис. гривень. Також учасникам бойових дій надається пільга на першочергове відведення земельних ділянок. Для ведення індивідуального садівництва було виділено 33 ділянки (з них на території міськради – 13), для ведення особистого селянського господарства – 62 (6). П’ятнадцять сімей учасників АТО безкоштовно отримали понад 75 метрів кубічних дров. Стараємося також допомогти вчорашнім воїнам перекваліфікуватися і отримати актуальні професії. Десять демобілізованих військовослужбовців пройшли навчання у Зборівському коледжі ТНТУ ім. І. Пулюя за спеціальністю “водій автотранспортних засобів (категорія С)”.
У районі діє Рада учасників АТО, яка надає соціально-правову допомогу учасникам антитерористичної операції та їх сім’ям. Ми вперше серед інших районів впровадили посаду практикуючого психолога для допомоги цим категоріям, на яку прийняли, до речі, дружину учасника АТО – професійного військового.
Стараємося дбати також і про дітей захисників. Згідно з рішенням районної ради, у загальноосвітніх та дошкільних начальних закладах для дітей демобілізованих бійців АТО, добровольців та призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період налагоджено гаряче харчування за рахунок бюджетних коштів. Протягом літнього періоду 2015 року за кордоном було оздоровлено шість дітей із чотирьох сімей учасників АТО (2 – у Польші, 4 – в Литві). Цим сім’ям надано допомогу та сприяння у терміновому виготовленні паспортів для виїзду за кордон на оздоровлення.
Словом, навіть при обмежених можливостях намагаємося всіляко допомагати і сприяти у вирішенні проблем воїнам та їхнім сім`ям.
– Здобутки у житті Зборівщини активно висвітлювалися на сторінках “районки”. А що найбільше запам`яталося вам?
– Хотілося б згадати урочисте відкриття амбулаторії загальної практики сімейної медицини у Мильному, яка, крім місцевих мешканців, обслуговує ще й жителів Бліху, а це – понад 1250 чоловік. Великими по-діями для Озерни та навколишніх сіл стало відкриття тут пункту постійного базування бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та створення місцевої пожежної команди.
Приємно, коли є якісь зрушення для поліпшення умов виховання та навчання підростаючого покоління. Минулоріч було відкрито дві додаткові групи в дитячих ясла-садках № 1, № 2 м. Зборова на 55 дітей. Звичайно, значним досягненням на нашому рівні можна вважати реконструкцію пласкої покрівлі під шатровий дах в ЗОШ І-ІІІ ст. №1 (1063,3 тис. грн) та облаштування даху у дитячому яслах-садку № 1 м. Зборова (749598,92 гривень з Фонду регіонального розвитку).
– А нещодавно відбулося освячення шкільного автобуса у Млинівцях. Наскільки мені відомо, ви маєте до цього безпосереднє відношення – “натиснули” на сільгосппідприємство, що мало на цій території паї і невідповідно розраховувалося з сільрадою роками…
– Та ні. З усіма, за бажанням, можна знайти спільну мову, піти на розумний компроміс. У даному випадку зі “Зборівськими ланами” була проведена відповідна робота, і люди вирішили посприяти дітям в отриманні транспортного засобу.
– До речі, наведення ладу в земельних відносинах було віднесено вами до одного з пріоритетних напрямків діяльності. Чи спостерігаються тут ще якісь вагомі зрушення?
– Зараз активно відбуваються земельні торги з продажу прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення у Зборівському районі. Вже було проведено п`ять таких аукціонів, завдяки яким сільськогосподарським виробникам передали у ко-ристування на умовах оренди терміном на 7 років 38 земельних ділянок загальною площею 571 гектар. Вартість оренди в результаті проведення аукціонів зросла майже у два рази. А наприкінці березня відбулися торги з продажу права оренди ще на 18 земельних ділянок площею 260 га. Стартова ціна становила 152,5 тис. грн, а під час проведення торгів орендна плата зросла до 302,5 тис. гривень.
– Це – гарний бонус для наповнення бюджету…
– Так. До речі, у нас є перевиконання райбюджету завдяки злагодженій роботі з податковою та особистим контролем за продажем підакцизних товарів.
– Щойно голова ОДА назвав Залозецький спиртозавод (офіційна назва там закручена, але ми всі знаємо його під такою) у ряді тих, що відновили роботу. Можна конкретніше?
– Це виробництво стояло два роки. А ми всі знаємо, що воно означає, особливо для Залозецького краю. За підтримки Степана Барни завод запрацював. Слід зазначити, що сталося це не в сезон, тому ми звернулися із проханням до місцевих товаровиробників, які відгукнулися і завезли сировину, за що їм велика дяка.
– Тепер – кілька слів стосовно “нематеріальної” сфери…
– Зборівщина – земля історична. Вона пам`ятає дзвін шабель, саме повітря тут наповнене гордістю козацької звитяги. Тому і підготовлено проект створення історико-культурного заповідника “Поле Зборівської битви”. Зараз ми беремо активну участь у конкурсах, аби виграти грант на його втілення. Презентацію проекту заплановано і на Міжнародному інвестиційному форумі “Тернопільщина INVEST – 2016”, що відбудеться 19-20 травня в обласному центрі. Робота проведена серйозна, тому надії на втілення запланованого у життя мають під собою тверду основу.
– Так, це було б знаковою подією для всіх нас, не кажучи вже про патріотично-виховний аспект…
– До речі, щодо виховання. На базі нашого коледжу та у Залізцях були проведені національно-патріотичні вишколи “Захисти свій дім”. Щоб ви розуміли, це були не якісь там начитки чи руханки. Для молоді були запрошені спеціалісти, які готують спецназівців, наші групи у зону АТО. Вони вчили збирати-розбирати автомат Калашникова, стріляти. Дуже видовищним було випробування вогнем. Це, як в кіно, учасникам потрібно було згинатися або підстрибувати, аби не потрапити під палаючий струмінь.
– І нещодавно ми писали про значення спорту у вихованні, оздоровленні та підготовці до військової служби підростаючого покоління. Хотілося б почути, що робиться у цьому плані.
– Район має чим пишатися. У нас працює ДЮСШ, вихованці якої успішно виступають на змаганнях різного рівня. Наші юнаки і дівчата – чемпіони області з баскетболу. А Оксана Більчак виборола перше місце з бігу на 800 м на чемпіонаті України з легкої атлетики. Обдарована дівчина протягом 2015 року отримувала стипендію за рахунок коштів районного бюджету.
Найбільшою популярністю у населення користуються ігрові види спорту, особливо футбол. Вже традиційним став впроваджений нами турнір на кубок голови райдержадміністрації. А зараз відновлюється чемпіонат району з цього виду спорту, який не проводився з 2009 року. До його початку вже все готове. Для призерів закуплено комплекти сучасної форми, призи, медалі, грамоти. Усі команди-учасниці отримають професійні м`ячі, а та, що переможе, – також сітку для воріт.
– І – на завершення – трохи особистого. Голова РДА – посада, що потребує повної віддачі, часто – за рахунок сім`ї. Ваша дружина дуже нарікає на це?
– Ви знаєте, в основному – все-таки розуміє і навіть підтримує. Напередодні Різдва Вікторія розмістила список дітей із кризових родин району та їхні потреби на своїй персональній сторінці у Facebook і запросила долучитися до доброї справи усіх небайдужих. Коли були зібрані продукти, солодощі, миючі та засоби особистої гігієни, одяг, вона разом з іншими волонтерами розвозила подарунки в родини сіл Озерна, Осташівці, Вільшанка, Оліїв, Лопушани, Гарбузів, Серетець, Манюки, Дітківці та Гаї Розтоцькі.
– Ого. З такою підтримкою і працюється легше. А як, на вашу думку, справляється з роботою апарат РДА, наскільки налагоджена співпраця з іншими структурами?
– Насамперед, хочу відзначити, що колектив райдержадміністрації, незважаючи на низьку зарплату, працює злагоджено і професійно, у нас віддана справі команда службовців. Також хочу відзначити плідну співпрацю з депутатським корпусом, керівництвом районної ради. Жодна задумка не проходить без нашого спільного обговорення і погодження. Також з першого дня налагоджена тісна співпраця з іншими гілками влади – прокуратурою, судом, поліцією. Отож хочу подякувати усім, хто разом із райдержадміністрацією вирішує проблемні питання району. Великий авторитет на наших теренах мають священики, завдяки впливу яких можна спільно вирішувати важливі для краю питання. І, звичайно, у кожному, навіть найменшому, селі є активісти – небайдужі люди, завдяки яким крутиться Земна куля. Сьогодні таких називають популярним словом “волонтери”. Вони стараються для загалу просто тому, що не можуть інакше. І отак, разом, можна робити те, що скептикам видається неможливим. А хіба не диво, що Україна сьогодні страшною ціною, але зберігає незалежність? І ми всі, в міру можливості кожного, повинні зробити все, аби наша прекрасна земля мала не менш прекрасне майбутнє.
Оксана СЕМЕНИНА.
