Історія двійнят Юрія та Анатолія – зовсім нетривіальна. Спершу, брати разом проходили строкову службу, а від квітня 2022 року – разом воюють у лавах ЗСУ. Разом тримають стрій у 82 батальйоні 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. За законом рідні брати не можуть служити одночасно, але вони «підміняють» один одного по черзі.
Перегляньте також:
- Автoмoбiль Nissan Navara для викoнaння бoйoвих зaвдaнь oтримaлa 105-тa бригaдa ТРО, – Сергiй Нaдaл
- «Гробар» із Тернопільщини: на фронт із бізнесу ритуальних послуг
Брати завжди хвилюються однин за одного: «Один-другий змінив. Один-другий переживаємо так і по життю. Один-другий допомагаємо і теж переживаємо, бо ми ж брати», – каже Анатолій.
За словами Юрія, його дружина завжди подзвонить «кому треба і не треба», адже дуже переживає за близьких і чекає Перемоги, аби вся родина знову могла бути разом.
«Галю, мушу їхати, на мене хлопці чекають, вони так мої діти. Я мушу їхати», — з тривогою і ніжністю каже Юрій своїй дружині, Галині, яка не знаходить собі спокою відколи братів призвали на службу.
Через війну, Юрій пропустив чимало важливих моментів, наприклад – весілля сина та прийняття ним сану священика. Це було перше велике випробування для родини, коли особисті миті втрачалися заради спільної боротьби.
Молодший син Юрія зараз навчається на логіста. Чоловік з гордістю демонструє медалі та нагороди хлопця.
«У мене трохи інші медалі», – жартує Юрій.
Чоловік має Медаль від Президента України, яку він отримав за прикриття своїх побратимів у лісі. Інший хрест — здобув у боях на Харківщині.
Історія цих братів – приклад відваги, любові та обов’язку. Обовязку перед родиною, перед країною. В їхніх очах — непохитна віра: ми вистоїмо. Бо ми разом. І нам є кого захищати на своїй Богом даній землі.
Коментарі
