Юлія Слободян – талановита виконавиця якісних та популярних пісень різними мовами, різних жанрів та характерів. Автор текстів та мелодій треків електронного проекту Jozhy K & Angel, який є визнаний такими компаніями, як Black Hole Recordings (USA), Baroque Records (UK), Terminal4 (USA), Humano Records (Spain), Monad (Ireland), I Hate You Records (Germany), Particles (USA), Proton Records (USA). Солістка, яка виступає в живу, виконуючи, як свої твори, так і світові музичні хіти.
Людина із неймовірно хвилюючим вокалом та харизмою. Вимоглива до себе та своєї творчості, спрямована на відкриття, вдосконалення та перемоги.
Перегляньте також:
- Генеральний директор ТРЦ “Подоляни” Михайло Ібрагімов серед номінантів “Гордості Тернопілля”
- Галицький фаховий коледж імені В’ячеслава Чорновола брав участь у Всеукраїнському форумі «Майбутнє України в руках молоді»
– Юліє, що найбільше в житті Вам приносить задоволення?
– Мені пощастило займатися улюбленою справою – співати, писати пісні, працювати ведучою. Саме спілкування з публікою робить мене надзвичайно щасливою людиною.
– Як Ви самовдосконалюєтеся в професійному плані?
– Зазвичай, слухачі думають, що робота на сцені досить проста: вийшла, заспівала, робочого часу мінімум, вигоди максимум. Принаймні, часто чую подібні коментарі. Так, це не цеглу вкладати і не бетон мішати, але професія співачки потребує не тільки таланту, а й максимальної дисципліни та неперервного процесу навчання. Сталося так, що маю можливість вчитись і переймати досвід у зарубіжних колег по цеху. Це процес захоплюючий і нескінченний.
– Концертні шоу, виступи яких зірок шоу бізнесу найбільше справляють враження на Вас, чим саме?
– Я можу згадати сотні якісних концертів, які допомагають зрости професійно. Але легше буде перелічити тих музикантів, творчістю яких захоплююсь на даний час: Randy Crawford, Patti Austin, Alicia Keys, Joss Stone, Jamie Cullum, One Republic, Norah Jones… Важливо для музиканта, який прагне щось почерпнути для себе – не акцентуватись на шоу, а оцінювати музичний аспект.
– Сценічний костюм Вашої мрії?
– Що вдягнути на сцену – завжди одне з основних питань. Керуюсь принципом: яку музику виконую, таку стилістику в одязі та намагаюся дотримати. Якщо це джаз – міді та вечірні сукні; клубна музика – блискучі міні та ті костюми, які проектую сама; якщо це unplugged – вдягаюсь у стилі рок, або ж щось casual. При покупці , якщо закохалась у річ – придбала. Загалом, просто хочеться бути не обмеженою в коштах, адже красиве сценічне вбрання не з дешевих.
– Яка улюблена частина творчого процесу?
– Знаєте, це як у колекціонуванні: доки ти в процесі, заволодівши, припустимо, рідкісними марками, відчуваєш запал і бажання. Як тільки колекція стає довершеною – ти втрачаєш до неї інтерес. Тому більшою мірою саме у підготовці до виступів черпаю натхнення.
Але все ж таки, коли уже бачиш готовий продукт на сцені – здобуваєш ту безцінну частину досвіду, яку не міг здобути під час репетицій – чіткість і впевненість. Тому обидві частини, вочевидь, рівноцінно важливі для музиканта – як підготовка, так і власне перформенс.
– Творча мрія, плани, як би хотіли, щоб розвивалася Ваша музична кар’єра?
– Ви знаєте, саме на це питання так не люблять відповідати творчі люди))) Просто намагаюся свою професійну «планочку» підвищувати після кожного творчого періоду. Втілила проект в життя – зайнялась наступним, і так відбувається постійно. Зараз записую альбом, який буду представляти за кордоном – пісні англійською. Співпрацюю з багатьма талановитими музикантами в декількох проектах вже реалізованих чи в стадії підготовки. Кожна задумка, кожна ідея нас кудись приводить, зрештою – до певних проміжних результатів, а фінальні результати мені ще надто рано оцінювати.
– Чи є у Вас музичні дитячі спогади? Які вони?
– Перший спогад – брат слухав на повну гучність Metallica і Sepultur. Оце було своєрідне випробування вух. А любов до музики мені привили батьки – вдома завжди звучали Whitney Houston, The Beatles, Michael Jackson, Adriano Celentano, Eros Ramazotti, Al Bano…
Так сталося, що у 6 років я вперше виступала на сцені сольно. І дуже добре пам’ятаю своє хвилювання. В дитинстві і юності навіть не думала, що зможу працювати в музичній сфері – але, якщо крім наполегливості присутня удача, все стає можливим.
– Якщо б можна було б повернутися у минуле на 10 років назад і поспілкуватися із самою собою, що б ви собі порадили? Яких помилок це допомогло б уникнути?
– Порадила б працювати більше, вчитись більше. У мене були досить зайняте дитинство і юність. Перший трудовий досвід отримала у 12 років, і з того часу продовжувала працювати. Але кожній людині, яка прискіпливо оцінює свої здобутки, завжди здається, що недостатньо.
Порадила б не витрачати час на те, до чого серце відчуває як примус. А концентруватись на тому, що дає радість. Творчим людям взагалі потрібно більше вражень, тому вони так часто закохуються, тому вони часто несерйозні – чим більше фарб у їхньому житті, тим більше емоцій вони можуть передати публіці.
– Як переживати часи невизначеності, якщо закінчився один етап розвитку, а інший ще не почався? Що робити, щоб вийти з цього періоду з мінімальними втратами?
– Мені пощастило, що періоди в моєму житті перетікають один в інший без пауз. Завжди знаходжу, чим себе зайняти, і що робити далі. Звичайно, бувають часи творчого застою. У цей час просто варто зростати духовно, дивитись концерти, читати книжки, набиратись знань, щоб не поховати свій творчий потенціал в сірих буднях.
– По яких ознаках можна визначити «справжність» друзів? (поведінка, ставлення, слова людей і т.д, якісь конкретні ситуації)
– Я – людина дуже соціальна, і приятелів у мене багато, а от друзів… Їх лише декілька. На пальцях однієї руки можна порахувати. І я точно знаю: якщо я подзвоню в третій годині ночі і попрошусь приїхати, вони відкриють мені двері. Якщо подзвоню з проханням позичити гроші – не відмовлять. Точнісінько так і я намагаюсь ставитись до них. Сподіваюся, вони про це знають і теж мене цінують, як і я їх.
– Якщо б загадати бажання, яке б здійснилася протягом цього року, що б це було?
– О, ви знаєте, бажання досить особисте, тому не буду озвучувати… Лише скажу, що я на правильному шляху до його здійснення.
Ну і, звичайно, мир в країні. Це поза усіма особистими бажаннями.
– Якщо б обирали суперсилу, якою б вона була?
– Сталеві голосові зв’язки )))
– Які риси характеру, зовнішності подобаються в чоловіках та жінках?
– Цілеспрямованість, бажання зростати, розвиватися. Впевненість. Еелементарна людяність – її все важче знайти у людях. Ну і життєрадісність.
Щодо зовнішності – більшість кажуть, що вона не суть важлива, головне – внутрішній світ. Я ж вважаю, що зовнішність частіше всього є відображенням внутрішніх рис. Не даремно по одягу людину зустрічають, а по розуму проводжають.
Щодо чоловіків – для жінки мірилом справжнього чоловічого характеру є його готовність підставити плече у важку хвилину. Мені здається, леді перестали себе поважати, хоча можливо, зараз такий час… Вони відкривають двері у своє серце, в свій дім, беруть на себе і хатні обов’язки, і дітей, і роботу… А потім жаліються на інфантилізм сильної половини. Ось чому перш за все поважаю мужчин, які спершу запитають «чим я можу допомогти?». І реально вирішать бодай частину проблем жінки, а не створять їй нові.
– Які засоби, методи підтримання бадьорості, здоров*я і краси використовуєте? (процедури, косметика, спорт….., будь що інше)
– Постійно відвідую тренажерний зал, часто навіть просто бігаю в парку. Стараюся вживати здорову їжу. З косметики надаю перевагу гіпоалергенним засобам на рослинній основі. Салони краси відвідую, звичайно ж.
Але кращим засобом для підтримки хорошої форми є любов до себе. Бути уважним до потреб свого тіла, посміхатись в дзеркало самій собі щодня – запорука сяяння зсередини.
Розмовляла Ірина Скоробогата.
15.09.2014