Як їси, так і живеш: не вбивай себе – просто дотримуйся цих 12 правил харчування
- Опубліковано: Катерина Богуславська
- —
- 16 Листопада, 2025 о 13:13
В умовах сучасного способу життя, звичок, щеплених цивілізацією і під впливом масованої рекламної атаки непридатних у їжу і шкідливих для здоров’я «продуктів харчування» говорити про природне харчування не доводиться. Так само, як не доводиться говорити про природний стан свідомості людей. Тому цілком необхідно користуватися спеціальними правилами харчування, що відновлюють природні функції організму, що захищають здоров’я людини і дозволяють його зміцнити.
1. Їж, щоб жити, а не живи, щоб їсти
Харчування – не самоціль, а засіб досягнення мети. Усвідомлюючи Вищий Сенс життя і своє призначення, потрібно вживати в їжу тільки корисні продукти, що сприяють набуттю необхідних фізичних і психічних якостей для ефективних дій на Шляху досягнення Вищої Мети.
Перегляньте також:
- Без світла і газу: як можна приготувати їжу під час блекауту і яку саме
- Нові правила вʼїзду до ЄС: що змінилося для українців
2. Голод – правда, а апетит – брехня
Апетит – це бажання з’їсти щось смачненьке. А голод – це, з одного боку, готовність їсти будь-яку їжу (як, наприклад, після тривалої прогулянки на природі або після напруженої фізичної праці) і, з іншого боку, точне знання, яка саме їжа в цей момент потрібна організму (калорійна чи вітамінна, солодка чи солона, рідка чи тверда, звичайна чи незвичайна – крейда чи сіль, наприклад, тощо).
Апетит – це результат давно розбещених відчуттів і відсутності їхньої вольової покори. Харчова заклопотаність або апетит можуть бути також пов’язані з несвідомим прагненням «відімкнутися» від стресових впливів, відволікаючись на смакові відчуття.
Подібним чином можуть виникати й інші бажання, не обґрунтовані реальними потребами організму, наприклад, бажання кохатись тощо. Звичайно це пов’язано з психічними перевантаженнями сучасного способу життя.
Тварини їдять лише, коли відчувають голод. А людина, розбещена достатком, давно вже стала виключенням з цього правила природи.
Витримка в будь-якій життєвій ситуації звільняє від нав’язливих пристрастей і дозволяє жити зі збереженням природних мотивацій організму, досягаючи повноцінного голоду.
У стані голоду народжується точне інтуїтивне знання якості необхідного організму продукту. Харчування за почуттям голоду в короткий термін усуває «зайву вагу», сприяє очищенню від шлаків і повертає прадавнє природне здоров’я. При цьому харчування відбувається тільки по справжній потребі.
Необхідно припиняти їсти, не доходячи до відчуття насичення й повноти шлунка. Наповнивши шлунок до половини, варто залишити одну чверть його об’єму для води й одну чверть – для вільного руху в ньому перетравлюваної їжі й газів, що розширюються.
Найчастіше процес травлення супроводжується більшою витратою енергії із уже наявного її запасу в організмі. У випадках переїдання або харчування важко перетравлюваною їжею часто виникає ситуація, коли кількість одержуваної з порції їжі енергії співвідносна з кількістю енергії, що витрачається організмом на її перетравлення.
Звичайно, в таких випадках людина після їжі стає сонною, ледачою і ще довго після їжі почуває спад сил. Крім того, переїдання є «ударним» навантаженням для органів травлення й призводить до їх захворювань.
Зниження кількості споживаної людьми їжі частково вирішує також і екологічну проблему збереження ресурсів природи, обмежуючи її надмірне використання та, дозволяючи їй відновлюватися.
3. Як п’єш – так і живеш
Організм людини значною мірою складається з води. І від її кількості та якості залежить обмін речовин. Керуючи питним режимом, можна впливати на внутрішні ритми й стан організму.
Багато хто вважає, що від великої кількості води товстіють, і намагаються пити якнайменше. Насправді товстіють не від води, а тому що вживають із їжею занадто велику кількість солі, що затримує в організмі воду.
Вода ж – це сік життя. І без достатньої кількості води рослини, наприклад, засихають. Або навпаки – розквітають, коли їм достатньо води. Людина, звичайно ж, не рослина, але її обмін речовин так само залежить від необхідної кількості води в організмі.
Крім того, люди гладшають через порушення балансу споживання й витраченої енергії – кількості споживаних калорій і тих, що витрачаються на активну фізичну й психічну діяльність.
У країнах з помірним кліматом добова потреба організму у воді становить 1,5-2 літри, взимку й 2-3 літри влітку.
Керуючи питним режимом, можна впливати на виникнення почуття голоду. І залежно від індивідуального способу життя й обставин можна провокувати його якнайшвидше виникнення або, навпаки, пізніший прихід.
Так, якщо стає зрозумілим, що можливість попоїсти з’явиться в певний час і потім такої можливості не буде, а відчуття голоду до цього часу навряд чи настане, то можна стимулювати його появу, випиваючи по півсклянки води кожні 15-20 хвилин.
Тоді голод з’явиться швидше. Якщо ж, навпаки, голод уже з’явився, а можливості поїсти поки ще немає, то пити воду взагалі не треба. Або ж можна випити трохи трав’яного чаю. Це притупляє почуття голоду до появи можливості поїсти.
У кожному разі краще випивати за півгодини перед їжею півсклянки води або трав’яного чаю. А після їжі, випиваючи воду або трав’яний чай і промиваючи рот, варто обмежувати кількість рідини, щоб уникнути розведення шлункового соку й погіршення травлення.
4. Тверду їжу – пий, а рідку – їж
У процесі травлення взаємодія їжі зі слиною має важливе значення. Слина – це активна біохімічна речовина, абсолютно необхідна для повноцінного травлення їжі. І для того, щоб вона виділялася й брала участь у процесі травлення, тверду їжу потрібно пережовувати до стану рідкої суміші зі слиною, без не пережованих шматочків їжі.
А рідку їжу (молоко, супи, компоти, соки, відвари трав тощо) не потрібно поспішати ковтати, а спочатку робити “дегустаційні” рухи язиком і щелепою, змішуючи їжу зі слиною. Лише після цього можна її ковтати.
Запивання їжі водою не заміняє травної функції слини, розбавляє шлунковий сік і не сприяє повноцінному травленню.
5. Насолоджуйся порожнім животом
Жити потрібно, зберігаючи спокій. І коли їсте – не потрібно поспішати або прагнути з’їсти більше, навіть, якщо їсте делікатес. Їжа повинна залишатися в роті доти, поки відчувається її смак. Така техніка дозволяє отримати максимум смакових відчуттів з мінімуму їжі.
Користуючись цією технікою, можна, з одного боку, довго насолоджуватися смаковими відчуттями і, з іншого боку, насичуватися третиною звичної кількості їжі.
Тому що насичення центрів мозку залежить від кількості отриманих сигналів від рецепторів ротової порожнини, зубів й ін., а не від відчуття повноти шлунку. Така техніка дозволяє уникнути переїдання, зашлакованості й ожиріння.
Коментарі
